У суспільстві існує певне «вікно можливостей», через яке можна популяризувати ідею чи об’єкт, обговорювати, підтримувати, пропагувати, закріпити законодавчо й вивести в еталон. Це не промивання мізків, не зомбування, а правильно змодельована ситуація, професійно сформований імідж об’єкта і його поетапна популяризація. Від немислимого до радикального, від можливого до раціонального, дроблення етапів роботи щодо побудови іміджу і його закріплення з використанням медіа інструментів. Професіонали отримують штучно створений ідеал й тиражують його як еталон. У даній статті запропоновано висновки й спостереження, що є логічним продовженням попередніх досліджень іміджмейкера Вероніки Чекалюк [1].
«Імідж першої леді і сприйняття держави є взаємопов’язаними складовими єдиного іміджу. Іміджелогія поряд з іншими науками набуває популярності серед науковців-сучасників, тому з’являється дедалі більше тлумачень з даного напряму. За об’ємом і змістом це міждисциплінарний напрямок, який отримує певне наукове забарвлення відповідно до сфери застосування: економіка, медицина, культура, психологія, мистецтво, шоу-бізнес чи державотворення і політологія. Вивчаючи іміджелогію, спостерігаємо: спільним є те, що імідж виступає як засіб емоційного впливу на свідомість, трактується науковцями як «образ», що об’єднує сукупність матеріальних і психологічних понять. Щодо першої леді – імідж – це результат її роботи над собою і продумані дії (кроки, інформаційні приводи) команди висококласних фахівців. Поняття охоплює внутрішній образ та зовнішній – вміння подати себе, публічне позиціонування в контексті існуючих обставин, часу і політичної ситуації, а також майстерність одягатися, спілкуватися тощо. Складовою іміджу вважаємо враження аудиторії про певну особу, у позитивному сенсі – її ідеалізація, у негативному – несприйняття, об’єкт для висміювання чи наслідування», – зазначає іміджмейкер.
Розв’язання проблеми творення іміджу першої леді – пріоритетне завдання і для політиків, економістів, державотворців, працівників дипломатичної служби, і науковців. Саме від цього залежить політично-економічний розвиток країни. Вероніка Чекалюк досліджує світовий досвід формування іміджу першої леді і вплив на громадськість через призму медіа для застосування у подальшому в сучасних українських реаліях. У своїх працях дослідниця представляє авторські кейси та пропозиції щодо створення іміджу жінки-політики. Розглядає імідж як певний синтетичний образ, що складається у свідомості людей про першу леді, жінку-політика, конкретну особу.
Розробкою іміджу дружин політиків займаються політтехнологи, іміджмейкери, соціологи, піарники. Деякі іміджмейкери, зокрема Тімоті Белл (іміджмейкер Маргарет Тетчер), Ірина Хакамада (екс-політик, іміджмейкер), Олена Макашова (працює з жінками-політиками у Росії), схиляються до того, що імідж першої леді має бути емансипованим, близьким до чоловічого, проте Вероніка Чекалюк не підтримує цю теорію, оскільки вважає: «Мужнім має бути все-таки Президент, її чоловік. Місія першої леді – бути контрастним тлом для свого чоловіка, не послаблювати його мужність, а підсилювати. Якщо Президент – жінка, то, безперечно, в іміджі жінки-політика домінують чоловічі риси (рішучість, жорсткість, принциповість, відсутність прикрас, діловий стиль одягу, стримані зачіски), допускається незначна частка жіночності, проте, загалом, у світі прийнято, щоб високопоставлена дама виглядала насамперед суворо й елегантно, спокійно й у жодному разі не сексуально. У гардеробі більшості жінок-політиків переважають ділові костюми, що, залежно від ситуації, можуть бути пастельних чи приглушено-темних відтінків і насамперед елегантними, але дозволено етикетом спідниці нижче коліна, взуття на невисоких підборах, стримані аксесуари. Варто зауважити, що аксесуарам приділяється особлива увага, вони можуть бути символічними, пов’язаними з віросповіданнями або з тематичними святами, – іноді маленька, деталь здатна змінити на краще скромний костюм політика. Деталі полюбляють глянцеві таблоїди, які спостерігають більше за формою, ніж за змістом. Порвані панчохи можуть стати сенсаційнішою новиною, ніж підписання договору державного значення. Тема жінки – найцікавіша для іміджмейкерів, бо є простір для фантазії і клопіткої праці».
Підсумок іміджмейкера В.Чекалюк: «Немає значення – вродлива перша леді чи ні, завдання команди – створити для мас ілюзію її привабливості, змусити всіх повірити у це. Коли жінка заходить у приміщення, присутні реагують на її енергетику, а не на зовнішню красу. Тому справжні професіонали, працюючи над образом, перш за все дбають про зміст, а потім про форму й доводять об’єкт іміджу до бездоганності. Образ, створений професіоналами базується на сильних сторонах об’єкта і маскує слабкі характеристики».
Список посилань
- Чекалюк В. В.Роль першої леді у формуванні іміджу держави за допомогою ЗМІ / В. В. Чекалюк // Наукові записки Інституту журналістики. – 2015. – Т. 59. – С. 110-117. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2015_59_19.
- dsq_needs_sync:
- 1
