• Українська
  • Русский

Сильний, ненав’язливий і “наступний”: якою рекламою українців атакують кандидати в президенти

Політичної реклами на узбіччях доріг стає все більше, хоча офіційно президентська виборча кампанія ще не розпочалася. Наскільки вдалі підходи застосовуються у формуванні візуальних образів майбутніх кандидатів, аналізував “Апостроф”.

Змагання з реклами

На даним момент зовнішня політреклама (тобто на білбордах і сітілайтах) обганяє за обсягами інші види агітації, йдеться в дослідженні громадянської мережі ОПОРА. За оцінками громадських діячів, лідирують за кількістю охоплених областей і зайнятих площ глава партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко та президент Петро Порошенко. Їх агітаційні борди розміщені в усіх регіонах країни.

Багато зовнішньої реклами, але все-таки менше ніж у цієї пари фаворитів президентських перегонів – у голови партії “Самопоміч”, мера Львова Андрія Садового, лідера партії “Основа”, народного депутата Сергія Тарути, голови Радикальної партії Олега Ляшка, співголови фракції “Опозиційного блоку “(ОБ) Олександра Вілкула. Решта політиків, які мітять у президенти, представлені в областях ще гірше. У дослідженні ОПОРи не враховувалося рішення екс-прем’єра Арсенія Яценюка взяти участь у рекламній гонці, чиї портрети з’явилися на вулицях тільки в кінці жовтня.

Паралельно йде війна меседжів, і тут також разючий контраст між кандидатами. Одні виносять на борди те, що вважають своїми досягненнями, інші формулюють плани на майбутнє, треті хваляться особистими якостями.

Різні люди з однаковими помилками

До першої групи експерти “Апострофа” відносять зовнішню рекламу президента Порошенка і колишнього прем’єра Яценюка. Глава держави ще не оголосив офіційно про участь у виборах, але немає сумнівів, що він буде балотуватися. Його кампанія – у всякому разі, на даному етапі – будується на питаннях посилення армії, українізації та автокефалії для православної церкви в Україні. Цікаво, що спочатку реклама Порошенка була синьо-жовтою, але потім фон для гасел став, швидше, бордовим. Зміна була викликана ходом його головного конкурента Юлії Тимошенко, яка також в той момент звернулася до патріотичних кольорів.

Політтехнологи, втім, вважають це незначною деталлю. “Набагато важливіше, що тріада Порошенка “армія, мова, віра” не спрацювала. Ось якби у команди президента були видимі соціально-економічні досягнення, тоді б на додачу можна було б запропонувати нову армію, більше української мови і томос про автокефалію. Але люди не бачать просвітку в тяжкому житті, про що говорить соціологія”, – пояснює “Апострофу” політтехнолог Андрій Золотарьов.

Більш того, як вважає політтехнолог Сергій Гайдай, виборець не бачить зв’язку між діяльністю Порошенка на нинішньому посту, його передвиборчою рекламою та реальним життям. У нього зовсім інші асоціації при імені президента. “А політики думають, що якщо на борді написати щось, чого не існує в голові у виборця, це буде працювати”, – каже “Апострофу” експерт.

Ті ж помилки Гайдай бачить у рекламній кампанії Арсенія Яценюка, яка почалася в кінці жовтня. Девізи на площинах: “Енергетична незалежність”, “Українська мова, кіно і пісня, “Рух в НАТО”, “Зупинили дефолт у 2014 році”. Доповнюються вони символікою “Народного фронту” і портретом Яценюка з бородою. “Ось якби він побудував “Європейський вал” (Проект з облаштування українсько-російського кордону, званий також “Стіна” – “Апостроф”) зі справжніми укріпрайонами. А дефолт оминув Україну, коли б інші країни постраждали… А до речей, про які Яценюк каже на бордах, він не має відношення”, – наполягає політтехнолог.

Водночас реклама Яценюка зародила підозри, що лідер НФ теж планує балотуватися. Джерело у фракції партії Яценюка, близький до його керівництва, стверджує, що це не так. Ще одна розхожа думка в політичних колах, що слоганами у схожій манері і взагалі всією кампанією екс-прем’єр просто-напросто потролить команду Порошенко (і, судячи з відгуків, зачепив за живе), запросивши до нових торгів. Є думка, що ця політрекламна акція насправді потрібна для неявного союзника екс-прем’єра в цій президентській кампанії. “Для кампанії Яценюка не задіяні величезні гроші: 300-400 площин з екс-прем’єром не тягнуть на початок великої гри. Можливо, “фронтовики” таким чином притримують площини для когось іншого, тому що через місяць вже неможливо буде знайти вільні, а кампанія буде короткою”, – говорить “Апострофу” політтехнолог Олексій Голобуцький.

Мінливий курс Тимошенко

На відміну від представників нинішньої влади Тимошенко говорить про майбутнє. “Юлія Володимирівна інформує через борди, що у неї є новий курс, на підтримку якого проводяться форуми. А далі виборець повинен розібратися, чи підходить він йому”, – коментує політтехнолог Гайдай. Якщо судити з реклами лідера “Батьківщини”, новий курс буде прокладений і в економіці, а ще країні запропонують нову “народну” конституцію.

Однак політична кон’юнктура може змусити Тимошенко коригувати кампанію. “У її штабі напевно чекають нову соціологію, яка покаже ставлення людей до нових цін на газ і тих політиків, які були за чи проти підвищення. Якщо рейтинг Тимошенко, яка критикує владу за тарифи, підстрибнув, значить, критика їй вигідніше, ніж просувати новий курс. Тим більше, це її тема”, – вважає експерт Голобуцький.

Про себе тільки хороше

Більшість інших учасників виборів, не змовляючись, вибрали рекламу з особистим “акцентом”. На бордах лідера “Самопомочі” Садового під його прізвищем написано “Наступний”. “Але таку агітацію міг би дозволити собі Гриценко (голова партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко, – “Апостроф”), якому соціологія дає шанси на другий тур, на відміну від Садового, чий рейтинг за останніми даними навіть не дотягує до 3%. Тобто він обманює електорат натяками, що він, мовляв, наступний президент. Такими бордами не візьмеш виборців, які раніше за нього і його партію не голосували. Та й той електорат, який він втратив, теж”, – коментує “Апострофу” експерт Голобуцький, який вважає справжньою метою Садового на виборах президента розкрутку його політичної сили для осінніх виборів до Верховної Ради.

Сам Гриценко вибрав для себе гасло “Чесних більше”. “Гриценку потрібен ривок, щоб влізти до другого туру, в якому перемога, найімовірніше, дістається йому. Йому треба 2-4% додати, і він стає лідером у виборчій кампанії. Але меседж “Чесних більше” занадто розпливчастий. Потрібні відсотки він не дасть. Подивимося, чи зможе Гриценко запропонувати щось радикально інше”, – вважає політтехнолог Голобуцький.

 

Чи то жартома, чи то всерйоз представник того ж політичного табору, народний депутат Віктор Чумак проводить свою виборчу кампанію під гаслом “Інший”. З огляду на, що він продовжує вести переговори з Гриценком, можливо, ми як у випадку з Яценюком і Порошенком спостерігаємо ще один приклад тролінгу.

Затишшя перед бурею

Інша частина опозиції з колишніх “регіоналів” сьогодні переважно ігнорує зовнішню рекламу. Зокрема, затих співголова фракції “Оппоблок” у Верховній Раді Юрій Бойко, який хоч і фігурує в опитуваннях, але активністю не відрізняється. Причаївся і Вадим Рабинович, який ще буквально пару місяців тому активно піарив себе і партію “За життя”. . Правда, зараз після об’єднання частини “Опозиційного блоку” з “За Життя” все може сильно змінитися.

Виняток становлять хіба що народний депутат Вадим Новинський (ОБ) зі своїм громадським рухом “Партія миру”, його колега по фракції Олександр Вілкул, а також лідер новоствореної партії “Наші”, народний депутат Євген Мураєв, який пішов від Рабиновича і Віктора Медведчука. Кампанії Новинського і Мураєва схожі тим, що будуються на незручних для влади закликах. Якщо в разі Новинського – це мир і суспільна злагода, то Мураєв говорить про опір владі. Його гасла на бордах – зокрема, “Наші свята – не віддамо” і “Наші церкви не віддамо”.

“Мураєв ніби говорить: “Іду на ви”, маючи на увазі владу, звичайно. Подібні заклики часто лунають в його політичному таборі, але неголосно – непокояться через побоювання викликати проблеми”, – вважає політтехнолог Золотарьов.

Експерт Голобуцький підкреслює активність Мураєва на ринку зовнішньої реклами, чим він вигідно відрізняється від конкурентів. “Мураєв протиставляє себе основному політичному тренду, і це знаходить відгук на його електоральному полі… Зрозуміло, що у нього не вийде взяти весь електорат, близький йому за ідеологією, але радикальну частину – він зможе. І цим він зруйнує ідею єдиного кандидата від проросійських сил. Свій успіх він зможе розвинути на парламентських виборах”, – додає експерт Голобуцький.

Подвійний смисл

Окремо в цьому сегменті стоїть шоумен Володимир Зеленський зі свіжою рекламною кампанією “Президент – слуга народу. Скоро”. “Я бачу чітку заявку на президентські вибори і подальшу парламентську кампанію. На тлі втоми від традиційних політиків це може спрацювати”, – упевнений експерт Золотарьов. Але можна побачити тут і рекламу третього сезону популярного серіалу “Слуга народу” в стилі, притаманному творчому об’єднанню Зеленського “95 квартал”. Дата виходу нового сезону – березень 2019 року, тобто напередодні дня голосування. І це теж привід задуматися про подвійний смисл реклами.

“Змичка телебачення і політики працює. Реклама “Слуги народу” ненав’язлива. Подивіться: там немає фізіономії Зеленського. Але вона потрапляє в очікування людей. А сам Зеленський перетворився в президента Голобородька (прізвище героя з серіалу, – “Апостроф”) в очах багатьох людей. Цей образ увійшов у свідомість людей”, – стверджує Золотарьов.

Якщо Зеленський все ж піде на вибори, одним із завдань для нього стане спроба привести свого виборця на дільниці. “Проти нього може зіграти те, що люди не повірять у його перемогу і не прийдуть. Шансів на парламентських виборах у нього більше: там переможців – тобто партій, які потрапляють у Раду – зазвичай декілька”, – коментує Голобуцький.

Він згоден, що “Слуга народу” як реклама працює. “Однак люди вкладають в Зеленського свої сподівання, тому що не знають про нього нічого. Що ми знаємо, наприклад, про його політичні погляди?” – додає він.

Сильний і ще сильніший

Утім, знайшлися політики, які всіляко бажають перед президентськими виборами підкреслити свої особисті бойові якості. Найбільш “сильними”, в усякому разі на зовнішній рекламі, виявилися екс-глава СБУ Валентин Наливайченко та головний “радикал” країни Олег Ляшко. І якщо для Наливайченка з урахуванням його роботи в силових органах даний підхід зрозумілий, то для такого експресивного політика, як Ляшко, його заявка про “сильного президента” виглядає дещо комічно…

Між іншим, Голобуцький звертає увагу на цікаву тенденцію на цих виборах щодо зовнішньої реклами. “60% людей стали отримувати інформацію з гаджетів. Читати інформацію на електронних пристроях і одночасно дивитися на борди – дуже складно. Бачити рекламу на площинах можуть хіба що водії або пасажири без гаджетів. Можна сказати, що борди втрачають свою актуальність”, – коментує він.

Денис Рафальский
АПОСТРОФ

dsq_needs_sync:
1
Tagged under