Вже з 2019-2020 навчального року планується впровадження ЗНО для вчителів. Про це очільниця МОН Лілія Гриневич розповіла в інтерв’ю УНІАН.
Однак варто зауважити, що для деяких регіонів таке нововведення – не така вже й сенсація. Наприклад, у Чернігові іспити для вчителів влаштовують вже два роки, пише TCН.
Їх беруть на роботу лише після написання диктанту та контрольних з профільних предметів. При цьому взяти шкільний мінімум для деяких проблематично – наприклад, написати на відмінно диктант з української не спромігся жоден кандидат. А з математичною контрольною впоралася лише половина.
Проте результати такого ЗНО для вчителів приголомшують. Диктант з української мови – жодної оцінки “відмінно”. Далі пройшли тільки двоє з 18 претендентів. Контрольну з математики подужали сім із 15 учителів. А з фізики взагалі отримують сім і менше балів.
Два роки складали ЗНО і вчителі Буковини. Директорка Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Оксана Палійчук зазначила в інтерв’ю телеканалу “Чернівецький промінь”, що іспити триватимуть до запровадження сертифікації. Вчительське ЗНО-2017 показало, що лише 15% педагогів знають свій предмет на відмінно.
“Чотири педагоги склали тести на нуль. П’ять учителів отримали від одного до трьох балів, і лише 56 склали на відмінно – від 10 до 12 балів. Кожен третій педагог склав тестування на рівень трійки по п’ятибальній системі оцінювання. Це – неприпустимі результати. Адже вчителі виконували ті ж завдання, що й діти”, – зазначила Оксана Палійчук.
Щоправда, через посередні успіхи і привселюдне оголошення результатів у мережі розгорівся скандал. Деякі заявили, що така практика і, власне, сама Палійчук “принижують педагогів”.
Освітяни навіть влаштували пікет з вимогою звільнити директорку департаменту.
Мовляв, і як після слів чиновниці до них будуть ставитися діти…
В дечому ситуація двояка. Адже наразі на Буковині результати тестів і справді стали “дошкою ганьби”. Важко уявити, що всі обурені педагоги, дізнавшись про свій посередній рівень знань сідають за підручники і починають корпіти над самоосвітою.
Тим паче, що в еру Інтернету завдання вчителя не стільки все знати, скільки вміти знайти потрібну інформацію, а головне, пояснити учням усі нюанси. З іншого боку, ситуація, коли у відповідь на питання учня педагог бере паузу і пропонує “Давайте погуглимо разом”, виглядає курйозною.
Вступне тестування при прийомі на роботу або під час періодичного зрізу знань – практика нормальна. Адже в еру, коли офісні клерки звикли до співбесід у кілька етапів, вчителі не повинні бути винятком. Але хоча зарплату освітянам не так давно підвищили, суми не виглядають захмарними. Наприклад, молодий спеціаліст без категорій і надбавок отримує від 6,5 тис. грн. І хоча нестачі вчителів наразі немає, у черзі на вакантні посади теж не стоять. Більшість молоді намагається пітягнути знання і влаштуватися в платні школи або ж йдуть у бізнес.
Тож, якщо у чернігівському варіанті нестача знань нібито може стати приводом не пройти співбесіду, виникає проблема: на кого ж замінити неосвіченого претендента… Отже, вочевидь, сертифікація повинна бути не каральним, а більше – інформативним і мотиваційним інструментом.
І концепт перевірки, схоже, має саме такий акцент. Колег, які забули шкільну програму, будуть підтягувати сертифіковані колеги. Чи стануть +20% до зарплати мотивацією для такого коучингу, – невідомо, але вже зараз у МОН працюють над можливостями професіонального вдосконалення.
ДЖЕРЕЛО: DEPO
- dsq_needs_sync:
- 1
