Професійне вигорання педагога : ознаки, причини, способи виходу

АВТОР:  методист  Мединська Н.Л.

Професійне вигорання — це стан виснажен­ня особистості, спричинений над­мірними завданнями, що ставить природне чи професійне середо­вище та який   характеризується    зневірою у власній професійності, фізичною й емоційною втомою, по­чуттям нереалізованості.

На  думку психологів, типо­вий комплекс вигорання складається з таких про­явів, як стомлюваність, головний біль, знижений імунітет, дратівливість, зміна поведінки, а також відчуття постійної нудьги й утрати бажань.

Професійне  вигорання містить чотири типи проявів:

• Фізичні прояви — домінує почуття стомлю­ваності, мають місце ігнорування фізичної актив­ності, порушення сну, втрата апетиту й ваги, зни­ження сексуальних бажань, часті захворювання без явних причин, можливе зловживання алкого­лем, ліками, палінням.
• Емоційні прояви — виникають трудно­щі в розслабленні, спостерігається постійне по­чуття нудьги, поганий настрій, відчувається при­сутність негативних думок, з’являються тривалі образи (постійне почуття самотності або ізоляції, пустоти, страхи), які повторюються.
• Родинні й суспільні прояви — знижене за­цікавлення членами родини, роздратування або прояви злості на членів родини, проведення більшої частини часу поза межами дому, протидія спільному від­починку, надмірне зацікавлення телебаченням як способом утечі від проблем.
• Прояви, пов’язані з роботою, — втра­та натхнення; відчуття, що завжди бракує часу на щось; боязнь перед щоденним виходом на робо­ту; зростаюче почуття некомпетентності; нароста­юче незадоволення роботою; постійна злість і ба­жання образити працівників, колег; потреба часто дивитися на годинник; труднощі у вираженні дові­ри; нездатність приймати рішення.

Є стереотипи, що пришвидшують вигорання та перешкоджають роботі педагога:

• про спокій (педагог завжди має бути спокійним, урівноваженим);
• про стриманість (педагог завжди має бути стрима­ним і тримати дистанцію);
• про необхідність приховувати почуття, які можна усвідомити й контролювати;
• про педагогічну самопожертву, що виявляється в налаштованості педагога на цілковиту віддачу роботі, прагненні забути про всіх і жити тільки інтересами навчального закладу.

Ознаками емоційного виснаження є такі від­чуття:

• на закінчення робочого дня людина почуває себе використаною;
• виникає почуття емоційної вичерпаності;
• устаючи зранку, людина почуває себе вже втомленою, знаючи, що попереду—робочий день;
• дуже виснажує щоденна праця з людьми;
• у людини складається враження, що вона за­надто багато працює;
• їй здається, що вона вже досягла межі своєї мудрості.
• байдужість до людей, з якими вона співпра­цює;
• не здатна успішно розв’язати проблеми;
• не має відчуття, що робота позитивно впли­ває на життя;
• не має відчуття наявності в собі великого за­пасу енергії;
• не може розслабитися;
• не має відчуття задоволення від співпраці зі своїми колегами;
• не має відчуття досягнення значних успіхів;

Причини професійного вигорання

Серед численних причин появи стану вигоран­ня можна назвати такі:

• великий обсяг роботи, надмірна кіль­кість обов’язків;
• над-контроль, над відповідальність;
• відсутність результату або оцінки праці з боку адміністрації;
• низька оплата праці;
• відчуття наближення старості, «криза віку»;
• помилка при виборі роботи, роз­чарування;
• інертне середовище;
• невміння бачити альтернативу;
• обмеження кола діяльності;
• домаш­ні клопоти;
• невміння «вихо­дити з ролі вчителя»;
• необ’єктивна самооцінка;
• страх перед критикою;
• брак якості підвищення кваліфікації;
• присвоєння перемог працівника ін­шими людьми тощо.

За визначенням американських психологів,  процес вигорання містить 5 фаз (етапів):

1. Етап «медового місяця»—характеризується бажанням працювати з підвищеним ентузіазмом, з повною самовіддачею; помітна деяка ідеалізація того, чим займається людина.
2. Фаза пробудження — з’являється розумін­ня того, що «не все так легко, красиво, не все за­лежить від мене», робота йде з меншою енергією.
3. Фаза жорсткості (тертя) — погіршуються контакти, виникають конфлікти, зникає взаємо­розуміння.
4. Фаза випалювання — характеризується ста­ном депресії, відчуттям пустоти, втомою.
5. Фаза відродження — етап «лікування ран», вихід зі стану вигорання.

Як уберегтися від професійного вигорання

1. Визначайте собі реалістичні цілі. Перспек­тивні наміри підкріплюйте частковими цілями, які можна виміряти й осягнути, розписати на день, тиждень, місяць.
2. Добре відпочивайте! Виїздіть на природу.
3. Керуйте часом, добре плануйте день; зна­ходьте час на роздуми.
4. Дивіться на проблеми, що з’явилися, з різ­них точок зору.
5. Усвідомлюйте власні недоліки.
6. Будьте чуйними до власних фізичних, психіч­них,, емоціональних, духовних, а також суспіль­них потреб.
7. Звертайте увагу на дрібні радості щоденно­го життя.
8. Будуйте приємні стосунки з іншими.
9. Розвивайте почуття гумору.
10. Звертайте увагу на власні досягнення, на­віть у найдрібніших справах.
11. Цінуйте достоїнства й досягнення інших людей.
12. Умійте переключати свою увагу й відволі­катися від роботи. Прогулянка в парку наодинці чи читання книжки дозволять Вам спокійно зібра­тися з думками.
13. Не змішуйте професійні справи з особи­стими. Робочі проблеми залишайте на роботі.
14. Навчайтеся чогось нового. Не піддавайтеся рутині. Навчіться не тільки віддавати, але й бра­ти — користуватися допомогою інших.
15. Пізнавайте себе! Ніхто не є досконалим. Важливо знати свої слабкі й сильні сторони.
16. Співпрацюйте з колегами.
17. Подбайте про справжню оздоровлю вальну відпустку один раз на рік.
18. Не бійтеся помилятись! Пам’ятайте, що від помилок ніхто не застрахований.

Перевірте себе Вправа-тест «Ризик вигорання»

Кожна людина має знати свій потенціал, щоб ефективно використати свої можливості, а також знати й слабкі сторони, щоб нейтралізувати їх. Тому психо­діагностика, запропонована вам, допоможе  пізнати себе.

На запитання дайте відповідь «ТАК» або «НІ».

• Ви спите менше ніж 7 год.
• Чи часто у вас виникає відчуття, що не встигнете зробити всього необхідного?
• Чи лякає вас наближення свят, дня народження че­рез те, що доведеться витрачати всі сили на підготовку?
• Чи часто ви виконуєте одночасно кілька робіт?
• Чи часто ви забуваєте речі, час зустрічі, гаманець, коли поспішаєте?
• Чи часто ви змушуєте себе щось з’їсти (перекуси­ти), аби мати сили працювати?
• У стані емоційного розладу чи намагаєтеся ви заспокоїти себе за допомогою цигарки, таблетки або ковтка вина?
• Чи спадає вам на думку, що ви втратили смак до життя?
• Чи вам усе складніше приймати рішення?
• Чи виникає у вашому сімейному житті все більше й більше негативних моментів?

Результат: якщо шість і більше відповідей «ТАК», то ви вже перетнули межу кризи, стали на шлях, який веде до вигорання.

Оберіть гасло, яким керуватиметесь у професійній діяльності

• Срочное слишком часто путают с важным.
• Колодец нужно копать до того, как вы почувствуете жажду.
• Два человека через одно и то же видят разное: один – грязь, другой – звезды.
• Если вы не делаете ошибок, вы не делаете ничего.
• Пытаться сделать все сразу – значит ничего не сделать.
• Многие  дела  считались невозможными, пока они не были осуществлены.
• Вы не можете управлять направлением ветра, но всегда можете правильно поставить паруса, чтобы достичь цели…  

АВТОР:  методист  Мединська Н.Л.