• Українська
  • Русский

Не встигли надати, вже говорять про забрати! Названа причина можливого позбавлення України безвізу…

У день голосування за надання безвізового режиму для України євродепутати розповіли DW, як вони оцінюють реформи в Україні, які Києву необхідно було здійснити для отримання “безвізу”, і що буде, якщо реформи загальмують.

6 квітня переважна більшість депутатів Європарламенту підтримали надання громадянам України права подорожувати до країн Шенгенської зони без віз. Це передостання бюрократична віха – остаточно рішення про скасування віз, як очікується, у травні ухвалить Рада ЄС.

Боротьба з корупцією – ключова вимога

ЄС та Україна розпочали переговори щодо запровадження безвізового режиму ще наприкінці 2008 року. План дій з лібералізації візового режиму з ЄС Київ отримав у листопаді 2010 року. У грудні 2015 року Європейська Комісія схвалила позитивний звіт щодо виконання Україною цього плану. Після цього, у зв’язку з затяжним процесом розробки та ухвалення Євросоюзом механізму призупинення безвізового режиму для третіх країн, надання “безвізу” Україні опинилось у підвішеному стані. І лише із прийняттям цього механізму у грудні 2016 року Київ отримав “зелене світло” для отримання безвізового режиму з ЄС.

Однією з ключових вимог до Києва з боку ЄС було створення антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Ці структури були створені в Україні минулого року та, попри певні перешкоди, розпочали свою діяльність. Утім, результатами роботи цих органів за понад рік існування багато хто в Україні незадоволений. Зокрема, поки залишаються туманними перспективи засудження хоч когось з топ-корупціонерів, проти яких відкрито справи за корупцію.

Такий стан справ не лише загрожує втратою довіри українського суспільства до антикорупційної реформи (успішною її на даний момент вважають менше одного відсотка українців), але й все частіше викликає здивовані погляди з Брюсселя та інших європейських столиць. Утім, безвізовий режим, до якого Київ йшов більше восьми років, він таки отримає.

А якщо регрес?

І в Україні, і в ЄС лунають певні побоювання, що надання “безвізу” позбавить Брюссель важливого важеля впливу на українську владу для спонукання її здійснювати реформи. Проте, депутати ЄП застерігають, що у разі згортання реформ Євросоюз матиме можливість позбавити українців права безвізових подорожей країнами Шенгенської зони.

Зокрема, євродепутат від Польщі Даріуш Розаті переконаний: у разі, якщо реформи загальмують, Брюссель знайде важелі впливу на Київ. “Якщо щось відбудеться і реформи зупиняться, тоді буде завжди можливість для перегляду цього процесу і для вжиття відповідних заходів. В екстремальному випадку, який, на мою думку, мало можливий, візовий режим може бути призупинений. Ми маємо відповідний механізм, який обумовлений в угоді про візову лібералізацію”, – пояснює Розаті DW.

Водночас він наголошує, що українською владою “був здійснений важливий прогрес на фронті реформ”, проте визнає, що в Європейському Союзі і в Україні є багато людей, які хотіли б бачити швидший прогрес. Євродепутат також впевнений, що український уряд не стане менш мотивованим продовжувати реформи після отримання “безвізу”.

Нагадує про існування механізму призупинення безвізового режиму і євродепутатка від Польщі, членкиня комітету закордонних справ Анна Фотига. “Якщо Україна скасує або відступить від якихось реформ, які вже втілені, це (повернення візового режиму – Ред.) може статись. Наприклад, якщо Україна відступить від якихось вимог, які перед нею були поставлені. Це завжди залежить від волі держав-членів ЄС”, – зазначила вона DW, наголосивши при цьому, що вважає регрес у реформуванні в Україні малоймовірним.

Справді, запроваджуючи механізм призупинення, Євросоюз передбачив можливість відібрати у третіх країн право подорожувати до ЄС без віз у разі, якщо ці країни не виконуватимуть вимоги, які були перед ними поставлені. Для цього ЄС запроваджує спеціальний моніторинговий механізм, метою якого буде “забезпечення того, щоб треті країни, які у результаті діалогу щодо візової лібералізації були звільнені від віз, продовжували виконувати критерії, які стали основою для надання безвізового статусу”, зазначено у відповідному комюніке Ради ЄС з нагоди ухвалення механізму призупинення.

Реформи мають продовжуватись

Утім, голова комітету ЄП із закордонних справ Ельмар Брок (Elmar Brok) висловлює сподівання, що Україна все ж таки продовжуватиме процес реформування. “Україна повинна продовжувати реформи, інакше на неї чекає економічний колапс і вона не зможе рухатись вперед”, – зазначив Брок у коментарі DW. На його думку, візова лібералізація – “гарна річ  для громадян України, а не для вирішення українських проблем”.

Євродепутат від Німеччини, член комітету із закордонних справ Міхаель Галлер (Michael Gahler) переконаний, що українська влада має політичну волю для продовження реформ. “Ті люди, які досі думають, що вони можуть працювати за старими схемами, де б вони не працювали – у державних структурах, у бізнес-середовищі чи в інших сферах – перебувають під тиском з боку антикорупційних органів, з боку громадянського суспільства або з боку Верховної Ради. Існують сили, зацікавлені у реформах, які є переконливими і чіткими у своїх вимогах”, – вважає Галлер.

Водночас у європейських столицях бачать об’єктивні проблеми, які заважають реформам в Україні. “Ми повинні пам’ятати, що Україна є країною, яка вимушена обороняти власну територію”, – зазначила євродепутатка від Польщі, членкиня комітету закордонних справ Анна Фотига. За її словами, здійснення реформ є нелегким у будь-яких обставинах, а за умов конфлікту на Сході України і російської агресії цей процес ще більш ускладнюється.

Безкарність за корупцію

Однією з головних проблем євродепутати вважають неефективність боротьби з  корупцією і обіцяють слідкувати за антикорупційними змінами в Україні. “Безкарність за корупцію є проблемою. Сподіваюсь, що судова реформа призведе до притягнення до відповідальності людей, яких звинувачують у корупції”, – зазначає Анна Фотига.

“Ми спостерігаємо за боротьбою проти корупції в Україні з великою увагою. Ми знаємо, що це є однією з найголовніших проблем. І це також, на жаль, є одним з тих питань, за яке Україна іноді критикується західними державами”, – зауважив Даріуш Розаті. Він також висловив сподівання, що ефективнішою боротьбу з корупцією в Україні має зробити, зокрема, завершення судової реформи та створення Вищого антикорупційного суду.

Але, як наголосив Міхаель Галлер, процес реформ та його успішність, зокрема, і в антикорупційній сфері, залежить винятково від самої України, і ЄС не зможе її до цього примусити. “Європа не примушує нікого до реформ. Ми заохочуємо і допомагаємо тим, хто сам цього прагне”, – підсумував політик.

Джерело: DW

dsq_thread_id:
5701286404
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *