• Українська
  • Русский

Скоро вибори. Маніпулятивні технології. ЗМІ – дзеркало сучасного стану суспільного життя

«ЗМІ – своєрідне дзеркало сучасного стану суспільного життя, – аналізує інформаційний простір Вероніка Чекалюк, – Журналістка та публіцистика відображають усі сфери людської діяльності, впливають на відносини в суспільстві, формують смаки і бачення людей. Очевидним є той факт, що від рівня підготовки й освіченості громадян напряму залежить їх рівень усвідомлення своєї ваги й суспільстві, їх місія, певне завдання. Те як ми вся взаємодіємо, як організовані у соціумі, те наскільки послідовними ми думки й вчинки, наскільки контролюються можливі наслідки певних кроків, тощо. Наскільки дії громадян співзвучні із суспільними вимогами і принципами, закону нормами права, духовності, моралі, -залежать розвиток суспільства, реалізація національної ідеї й сприйняття народу як нації».

Вероніка Чекалюк виділяє такі прийоми маніпуляції читацькою аудиторією: 1) Відволікання уваги, спрямування читача на роздуми про малозначущі або й вигадані факти. Скажімо, можна писати про політичні страйки, а можна розмірковувати над тим, що нібито готується законопроект про одностатеві шлюби. Читач, звісно, піде легшим шляхом і зацікавиться тим, що стосується або може стосуватися його особисто вже сьогодні, зараз. 2) Залякування. Підміна новизни емоційністю. Так, є видання, де майже кожен матеріал розпочинається словами: «Жах!», «Шок!», «Катастрофа!» тощо, вишукуючи негатив у багатому на нього нашому житті. Як показує час – метод не дієвий. Газета «Блик» яка діяла за вищеописаним алгоритмом просто закрилася. 3) Подія плюс підбір рейтингів, опитувань без оприлюднення протилежних «невигідних» думок. 4) Монтаж-підтасування, тобто підбір фактів, які дають змогу журналісту, видавцю чи замовнику подати матеріал під певним кутом зору, тенденційно. 5) Замовчування фактів, перестановка акцентів, коли свідомо журналіст вихваляє якусь особу чи об’єкт, замовчуючи недоліки. Здебільшого цей прийом застосовують при написанні «джинси» – у замовних, рекламних матеріалах. Наприклад, у статті йдеться про конкретний бренд прального порошку. Читачеві пропонується «страшилка» про прикрий досвід користування пральними засобами, а у висновку, як альтернатива неякісній продукції, – конкретний порошок, можливо, навіть із натяком, де його можна придбати. «Джинса» закінчується щасливо і неодмінно з чіткою вказівкою, як потрібно діяти, щоб і у житті читача був happy end – щасливий фінал. Поняття «маніпуляція» і «джинса» у журналістиці, наголосимо, аж ніяк не узгоджуються з професійною етикою. Однак в умовах конкуренції чимало ЗМІ вдаються до таких методів при висвітленні новин. Це притаманно й зарубіжним виданням. Так, Колінз Спаркс у своєму блозі, стверджує: «Газети у Британії – це перш за все бізнес. Вони існують не для того, щоб повідомляти новини… Вони існують для того, щоб заробляти гроші, як і будь-який інший бізнес. Задля того, щоб бути успішними як бізнес, вони нехтують усіма громадськими функціями» . А мали б, на думку науковця, «виконувати роль «сторожового собаки» суспільства, відстежувати дії уряду, захищати пересічних громадян від тих, хто зловживає владою, викривати скандали або робити інші прекрасні та шляхетні речі, на які іноді претендує преса» (блог фахівця).

(За матеріалами іміджмейкера- практика Вероніки Чекалюк)

dsq_needs_sync:
1
dsq_thread_id:
6984748306
Tagged under