Покарання чи виховання: За що не варто сварити дітей

Часто буває, що батьки надто суворо сприймають дитячі примхи чи слабкості. Інколи це можна пояснити поганим настроєм, інколи – станом здоров’я. Та незаперечним залишається факт: кожним невмотивованим, халатним кроком у вихованні малечі ми робимо «засічку» на її ще вразливому стержні особистості.

Психолог Леся Ковальчук пояснює природу проблеми та радить бути поступливішими у наступних ситуаціях.

ПРОЯВ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ

У випадках, коли дитина відкрито виражає накоплений негатив, її не можна надто суворо карати. Звикайте бути їй другом: розпитувати та роз’яснювати: звідки в неї сьогодні взявся емоційний біль/негатив, та як його правильно «виганяти з себе» без шкоди для оточуючих.

Придумайте гру «Я сердитий, як…». Суть останньої полягає у перелічуванні мультяшних персонажів та копіюванні їхньої манери поведінки, коли вони не в гуморі. Якщо ви самі кумедно покажете перших трьох та поясните: «коли гра закінчилась – я хороша, я вже посміхаюсь», дитина прийме цей підхід, як прикольне вирішення своїх емоційних потреб.

ПОМИЛКИ

Навіть якщо ви з чоловіком – генії науки, хореографи зі світовими іменами чи солісти оперети – дозвольте своїй дитині розвиватися поступово. Вона має деякі складнощі в навчанні? Важливо давати зрозуміти, що головне – процес, а не швидкий результат. Учора ти ще зовсім не вмів писати, а сьогодні – пишеш, хай навіть не ідеально. Наберіться терпіння та допоможіть їй освоїти й головне – полюбити ази науки. Не може/не любить співати чи танцювати? Знайдіть хвилинку та заохотьте дитину на стільки, щоб вона виразила себе в вокалі/танці максимально повно. Може виявитися, що це просто не її заняття.  А можливо, їй просто необхідна ваша підтримка у цих починаннях.

ПОВІЛЬНІСТЬ/НАДМІРНА АКТИВНІСТЬ

Пам’ятайте, що це – особливості психіки дитини, «оптимальна швидкість», із якою вона зараз розвивається. Будьте поблажливими, не дорікайте. Якщо ви зараз відкрито (а найгірше – агресивно!) виражатимете своє незадоволення, у дитини може виробитися комплекс неповноцінності й вона замкнеться у собі.

ВІДМІННІСТЬ ВІД ІНШИХ

Якщо ваша кровинка у чомусь відрізняється від інших: не так розмовляє, рухається, виглядає, найперше – прийміть її такою, якою вона є та полюбіть. Коли ви зробите це та перестанете дратуватися (навіть внутрішньо), у вас з’явиться ясне бачення, як навчити дитину вдало підкреслювати свою  індивідуальність і любити себе та навколишній світ.

НЕНАВИМИСНА ШКОДА

Будьте завжди на боці своєї дитини. Чого б вона не накоїла, розумійте: все, що можна виправити – можна виправити (компенсувати, вибачитися, відремонтувати). Наприклад, школярі зайшли до сувенірного магазину, і ваша донька портфелем збила дорогу вазу. Так, це зайві непередбачені матеріальні затрати. Але жодна річ і жодні гроші у світі не відновлять довіри дитини до вас та її психологічного здоров’я, якщо ви її не підтримаєте в даній ситуації, а ще більше травмуєте.

ВИМАГАННЯ БІЛЬШОГО

Трапляється, що дитина постійно хоче нових іграшок, книг, одягу. Ви купуєте їй достатньо – та апетити малечі зростають. Будьте мудрими батьками: спокійно поясніть, як ви заробляєте гроші та те, що ви, насправді, платите за кожну нову покупку часом, який могли би провести з нею. З психологічної точки зору явище «вимагання більшого» означає, що дитина вчиться ставити цілі. Контролюйте цей процес, підтримуйте її, але пояснюйте (делікатно), що слід прагнути досягнути будь-якої мети власними силами, а не за рахунок інших.

Ніколи не сваріть та не принижуйте дитину привселюдно. Тримайте себе в руках та розумійте справжню ціну ситуації. Навіть, якщо дитина 1000 разів не має рації чи провинилася, заспокойтесь та владнайте ситуацію вдома. В іншому випадку – дитина просто втратить до вас довіру, боятиметься вас і поступово звикне сприймати весь світ, як одну велику загрозу.

1+1