«Ворога, щоб перемогти – потрібно ненавидіти» , так колись в приватній бесіді мені сказав ВА. На цій ідеологемі будувались всі незалежні країни світу. Наша статистика говорить зворотнє – більшість ворога, ворогом не вважає, тож перемога «нікого» над «нічим» неможлива. Але. Є ті, хто відчуває. Хто знає. Хто живе. Хто вмирає. Боряться відчайдухи. Одиниці. Десятки. Сотні – це розкіш. Власне, як і завжди. Так історично склалося. Нас попереду чекають дуже непрості часи. Готуйтесь. Про еміграцію забутьте, емігрують сцикуни. Боротьба за незалежність входить в фінальну стадію. Чужі готують реванш. Президент – чужий. У ВР очікується більшість чужих. В ПАРЕ – вже чужі перемогли. В медія – чужі. В побуті – чужі. А де свої? Свої або на фронті, або в телефонній книзі. Але… кажуть мудрі «чим гірше – тим краще»!
Скоріш би вже.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
