«У різному товаристві я поводжуся настільки по-різному, що іноді відчуваю себе брехливою щодо себе. Мені здається, якщо друзі помітять ці зміни в моїй поведінці, вони подумають, що я просто “фальшивка”. Але найдивніше, що я сама не можу зрозуміти, в якій ситуації проявляється моє справжнє “я”».
У певний момент як мінімум кожна друга людина ловить себе на такій думці. Ми в Тутка з’ясували, чому так відбувається і наскільки це нормально. Заздалегідь нагадаємо, що не будемо розглядати таку банальну причину, як зона комфорту.
1. Від нас завжди чекають певної поведінки
Всі ми існуємо одночасно в різних соціальних колах: в сім’ї, в компанії друзів, у парі з коханим, серед компаньйонів по хобі і так далі. Всі такі соціальні сфери мають певні очікування щодо нас. А ми, частіше самі того не помічаючи, намагаємося їм відповідати, постаючи з боку отаким Біллі Мілліганом – людиною з множинними особистостями.
«Найчастіше ми не помічаємо власної перебудови, тому що давно звикли діяти всупереч своєму характеру на користь професійних та інших цілей. У цього явища навіть є назва – “поведінка з вільними рисами характеру”», – пояснює Санна Балсара-Палсуле, професор Кембриджського університету.
Приклад вільних рис характеру, який найчастіше зустрічається – це «псевдоекстраверсія», коли інтроверти на роботі або в галасливій компанії поводяться як екстраверти.
2. Ми самі себе інтерпретуємо по-різному
Тепер зворотна дія: коли мінливість йде не ззовні, а зсередини. Уявіть, що наш мозок – це велика шафа з різними документами. Всі документи зібрані в файли. Щоразу ви дістаєте з шафи саме той файл, якого вимагає певна ситуація. Ці файли – ментальні структури, які визначають нашу поведінку. Психологи називають їх моделями самоінтерпретації.
У кожного з нас є свої схожі моделі в шафі: модель сина/друга/далекого знайомого/підлеглого і так далі. При цьому всі вони необхідні, навіть якщо представляють людину лукавою.
Наведемо конкретний приклад: напевно, у кожного був такий знайомий або знайома, які в певний період свого життя жили лише романтичними стосунками. Вони забували про захоплення, друзів і навіть сім’ю – простіше кажучи, користувалися в основному моделлю самоінтерпретації «друга половинка». Минув час, пара розпалася, і обидвоє партнери відчували величезну порожнечу у своєму житті, тому що вони звикли користуватися лише однією моделлю. Тому бути завжди різним – добре. Це дозволить краще впоратися з новими життєвими ситуаціями.
А все-таки, де ж ви «реальні»?
Психологи, які вивчають особистість стикаються з питанням: яке соціальне «я» найближче до істинного характеру людини? Як показує практика, з віком люди несвідомо знищують ті моделі самоінтерпретації, які найбільш сильно відрізняються від основних властивостей їх особистості. Те, що залишиться в підсумку, і буде реальним «я». Але навіть якщо наша поведінка стане посередньою в багатьох ситуаціях, ми все одно не зможемо дозволити собі розкрити деякі риси характеру в колі сім’ї, друзів або в компанії коханої людини.
Тому замість того, щоб шукати той найправильніший файл із шафи, краще продовжувати досліджувати ті, які ви використовуєте найчастіше. Ваші переживання і міркування на цю тему лише розвинуть індивідуальність і відчуття автентичності. Використовуйте свою багатоликість у власних інтересах.
А ви помічали за собою схожі речі? Чи відрізняється ваша поведінка в різних компаніях?
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
