За даними опитування, проведеного в 2014 році антивірусною компанією Mcafee, кожен п’ятий чоловік і кожна четверта жінка перевіряли телефон партнера.
«Це дуже делікатна ситуація. Зазвичай це означає, що він їй не довіряє. Якщо вас щось турбує, ви хочете переконатися, що все гаразд, напевно, краще всього відкрито обговорити занепокоєння з партнером», – каже психотерапевт з Лос-Анджелеса Стефані Макадаан. Ця порада підходить для більшості випадків, але чи бувають ситуації, коли стеження виправдане? Що думають сімейні психотерапевти?
Чому ми так чинимо?
«Якщо не вважати тих, хто любить сунути ніс у чужі справи, зазвичай починають шпигувати за партнером, якщо є привід для підозр, – каже психотерапевт з Вашингтона Елізабет Лямотт. – Бажання вивести на чисту воду зазвичай з’являється, якщо ми помічаємо, що партнер став потайливим. Виникає відчуття, що у відносинах щось змінилося». Їй часто доводиться працювати з емоційними проблемами клієнтів, які почали стежити за партнером і виявили докази зради, передає Ukr.Media.
«Більшість з тих, хто шпигує за партнером, читаючи його листи або повідомлення, дуже цього соромиться. Вони зважуються на такий крок тільки з відчаю. Зазвичай вони вже намагалися прямо питати про свої підозри, і відповіді здалися їм непереконливими», – говорить Лямотт.
І хоча вона визнає, що партнер, за яким стежили, має право злитися, вважає, що треба пам’ятати про переживання обох: «На жаль, зазвичай всі говорять тільки про порушення таємниці листування, але забувають про зраду. Якщо зрадник обурюється порушенням приватності замість того, щоб намагатися повернути довіру, це нездорова поведінка».
Як стеження характеризує відносини?
«Знайшли ви щось чи ні, факт стеження показує, що є проблеми у відносинах. Або у вас є підстави підозрювати партнера в невірності, або ви занадто тривожні і підозрілі, з цим теж треба щось робити», – каже психолог Райан Хауес.
Він рекомендує відкритий діалог: «Краще прямо все обговорити, запитати партнера: «Ми ж в одній команді?» І подивитися на його реакцію. Якщо відчуєте невпевненість, швидше за все, відносини в небезпеці».
«Якщо у вас відкриті відносини, ви постійно зміцнюєте взаємну довіру, перевірка не знадобиться. У якихось ситуаціях вам може здатися, що стеження виправдане, наприклад, якщо ви підозрюєте зраду. Нічого хорошого в тому немає, щоб обманювати партнера, який, можливо, обманює вас. Так ви нічого не вирішите, тільки погіршите становище», – додає психотерапевт Курт Сміт.
Що робити, якщо підозри зберігаються?
Якщо відчуваєте, що розмови ні до чого не привели і єдиний спосіб зняти підозри – подивитися листування партнера, скажіть йому. «Якщо запропонуєте партнеру разом переглянути його електронну переписку, у нього буде можливість пояснити те, що здасться підозрілим, – каже психотерапевт Лорел Штейнберг. – Поясніть, чому на цьому наполягаєте. Будемо сподіватися, що він вас зрозуміє, піде назустріч і ви не знайдете нічого підозрілого. В майбутньому станете більше йому довіряти, особливо після того, як він проявив розуміння, погодившись на розслідування».
Що робити, якщо виявите докази зради?
«Якщо знайдете докази його провини, ймовірно, доведеться виробити нові правила відносин», – зазначає психолог Алісія Кларк, автор книги «Зламати тривогу: як змусити тривогу допомагати вам у житті, любові і у всьому іншому». Іноді партнери вирішують дати один одному доступ до телефонів.
«Мені доводилося бачити пари, які намагалися повернути довіру після зради. Іноді винний партнер погоджувався поділитися паролями на деякий час. Постраждалі від зради хочуть повернути відчуття контролю над ситуацією і зрозуміти, чому можуть довіряти», – розповідає Кларк. Поступово повернути довіру допомагає принцип «довіряй, але перевіряй».
- dsq_needs_sync:
- 1
