• Українська
  • Русский

Залишки радянської системи та застарілий стандарт вчителя: Лікарчук про те, що заважає впровадити змішаний формат навчання

Ексочільник УЦОЯО називає чотири основні проблеми, які необхідно розв’язати задля покращення стану української освіти.

Зогляду на ситуацію, яка склалася в українській освіті через карантин, МОН заявило про можливість впровадження формату змішаного навчання у новому навчальному році. Та чи дійсно такий формат буде ефективним за сучасних умов? Чи впораються з ним вчителі? Чи легко пройде його інтеграція, зважаючи на те, що реформування освіти в України лише розпочалося?

На всі ці питання на своїй сторінці у фейсбуці намагається відповісти ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.


Зараз всі почали говорити, що з першого вересня у школах буде змішане навчання. Чим би дитя не тішилось, аби не плакало. На мою думку, перш ніж вести мову про змішану чи якусь іншу форму організації навчання, потрібно розв’язати щонайменше чотири проблеми.

1. ЗМІНИТИ ЧИННІ НОРМАТИВИ Й ВИМОГИ ДО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ.Починаючи від наповнюваності шкіл і закінчуючи наповнюваністю класів та штатними розписами. Навряд чи буде потрібно в умовах змішаного навчання утримувати величезні шкільні приміщення, щоб нагрівати взимку напівпорожні класні кімнати за шалені гроші… І чи буде справжнім та ефективним дистанційне навчання для 35 учнів класу? І чи потрібні будуть у закладах освіти масовики-витівники?

2. ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ ВЧИТЕЛЯ. У системі змішаного навчання не потрібна буде, так би мовити, безвідмовно-слухняна «МарьІванна» як ретранслятор давніх знань, урокодавач, класкер та оформлювач звітів і методрозробок. А потрібний буде модератор, куратор, тьютор, репетитор, наставник. Академічно вільний, академічно відповідальний. З відповідною оплатою праці. А не з такою, як у «МарьІванни» – однаково мізерною для всіх, незалежно від результатів роботи педагога.

3. ПЕРЕГЛЯНУТИ СУТНІСТЬ ДЕЯКИХ КОНСТИТУЦІЙНИХ І ЗАКОНОДАВЧИХ НОРМ.Гарантування отримання безоплатної середньої освіти, насамперед, означатиме створення державою умов для отримання такої освіти. Не стільки в школі, як поза нею шляхом забезпечення учня належними технічними засобами (а не примітивними паперовими підручниками), доступом до Інтернету (а не до «МарьІванни). Також гарантією здобуття безоплатної середньої освіти має стати принцип «гроші ходять за учнем», а не за школою.

4. ЛІКВІДАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ. Районо та інші ОНО, радянські за духом і стилем роботи директори шкіл потрібні «МарьІваннам», які без няньки й наглядача жити не можуть. Іншому педагогу все це застаріле радянське лахміття як п’яте колесо до воза – лише заважатиме.

Це лише деякі проблеми, які потрібно вирішити для запровадження змішаного навчання. Подібних проблем існує ще чимало. Але чи є політична воля їх вирішувати? Чи є ті камікадзе, готові взяти на свої плечі страшенно тяжку долю вирішення зазначених та купи інших проблем? Складні це питання. Хоч особисто я без надії сподіваюся, що такі є чи будуть.

Якщо ж не буде ні політичної волі, ні камікадзе, то вести мову про якесь змішане навчання – це однаково, що борщ заочно їсти. Можна багато про той борщ розповідати, язиком цмокати й у снах його бачити, але від того ситим не будеш.

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color: