Руслан Костогриз: як учителю боротись зі списуванням

Автор: Руслан Костогриз, студент.

У системі загальної середньої освіти є низка проблем, із якими треба невідкладно боротися. Дві найголовніші, на мою думку, проблеми – це прогули й списування. Як боротись із першою проблемою – прогулами, ми вже розібрались два місяці тому в одному з моїх попередніх блогів (сподіваюсь, що вчителі вже спробували діяти запропонованим мною методом).

Тепер щодо другої проблеми. Узагалі, проблема списування набуває достатньо великого масштабу: має місце плагіат у дисертаціях, дипломних, курсових роботах, студенти списують на іспитах. Але давайте опустимось на найнижчий рівень, а саме – списування в школах. Саме там учні звикають списувати і, як наслідок, списують і на наступних етапах навчання та життя. Тому, аби викорінити списування взагалі, треба для початку унеможливити його в школах.

Учні стали дуже хитрими останнім часом. Вони обманюють учителів щодня, зокрема, списують домашні завдання в однокласників, списують на самостійних та контрольних, придумують різні відмазки, коли не зробили д/з чи погано впорались із контрольною. Вони вважають, що вчителі, – дурні, їх легко «обвести навколо пальця». Але прийшов час довести учням, що це не так. Тому сьогодні пропоную розібратись, як же боротись зі списуванням у школі.

Звертаю вашу увагу, що ці нижченаведені правила треба застосовувати лише під час написання контрольних робіт, оскільки в ідеалі лише контрольна має впливати на тематичну (я про це писав раніше).

ПРАВИЛО №1 – КОЖНОМУ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ВАРІАНТ

Як правило, вчитель готує лише два варіанти для контрольної роботи, а буває й таке, що на весь клас – один варіант. Але вчитель повинен готувати для кожного індивідуальний варіант. Більш того, варіанти повинні змінюватись із року в рік, аби учні не могли взяти завдання у попередників та, відповідно, не могли заздалегідь підготувати відповіді. Таким чином, учні не зможуть списувати один в одного.

ПРАВИЛО №2 – ЗАВДАННЯ НЕ З ПОСІБНИКІВ

Як правило, вчитель бере завдання для контрольної з посібників та збірників задач. Але ж для усіх збірників існує ГДЗ (готові домашні завдання), із яких учні можуть легко списати. Тому вчитель повинен придумувати всі завдання самостійно, щоб розв’язки цих завдань були лише в нього. У крайньому разі, вчитель має брати завдання із якихось маловідомих посібників чи збірників задач радянських часів (але такі завдання, щоб вони відповідали діючій програмі), щоб учні нізащо не здогадались, звідки взяті ті завдання й, відповідно, не могли знайти відповіді.

ПРАВИЛО №3 – КІЛЬКІСТЬ ЗАВДАНЬ ІЗ НАДЛИШКОМ

Як правило, коли сильний учень справився з усіма завданнями, він допомагає слабшому. Тому потрібно, щоб сильний учень був задіяний до кінця контрольної роботи. Для цього вчитель має дати обсяг завдань з надлишком, тобто трішки більше, ніж потенційно може розв’язати найсильніший учень класу. Тоді найвищу оцінку отримує не той, хто розв’язав усі завдання контрольної, а той, хто розв’язав найбільше завдань серед однокласників, а оцінка інших учнів рахується відносно сильнішого. Наприклад, вчитель дав 9 завдань. Але кращий результат у класі – учень розв’язав 6 завдань. Тоді цей учень отримає 12 балів і, як наслідок кожне завдання буде оцінюватись у 2 бали. Відповідно, той, хто розв’язав 4 завдання, отримає 8 балів. Таким чином, навіть найсильніші учні класу будуть задіяні до кінця контрольної роботи, бо намагатимуться розв’язати всі завдання і в них не буде часу допомогти іншим.

ПРАВИЛО №4 – ЗАВДАННЯ З ПОПЕРЕДНІХ ТЕМ

Потрібно, щоб кілька завдань було з попередніх тем. Таких завдань має бути близько 30% обсягу контрольної. Справа в тому, що коли контрольна дається за обмеженим обсягом матеріалу, то легко зробити шпаргалки, а коли можуть бути завдання з попередніх тем, то обсяг матеріалу стає фактично необмеженим, і шпаргалки зробити неможливо.

ПРАВИЛО №5 – ВЧИТЕЛЬ ЗА СПИНОЮ В УЧНІВ

Як правило, коли вчитель намагається запобігти списуванню, він ходить по класу. Але це – найрозповсюдженіша помилка. Під час написання контрольної вчитель завжди має стояти за спиною в учнів. Коли учні знають, що вчитель за їх спиною, кожен із них постійно відчуває, що саме за ним у цей момент спостерігають і буде боятись дістати шпаргалку. А коли вчитель ходить по класу, то, очевидно, у будь-який момент часу він буде стояти спиною до певної кількості учнів, що допоможе їм скористатися шпаргалкою у відповідний момент.

ПРАВИЛО №6 – МОБІЛЬНІ ТЕЛЕФОНИ

Потрібно забирати в учнів мобільні телефони. Це правило здається очевидним. Але ж якщо ми передбачили для кожного індивідуальний варіант, визначили, що вчитель стоїть за спиною в учнів, тоді навіщо ще забирати телефони? Але ж існують навушники. Дівчата, у яких довге волосся можуть легко їх використати. І тоді, навіть якщо вчитель буде стояти за спиною в учнів, він все одно не помітить навушників, які ховаються за довгим волоссям учениці.

ПРАВИЛО №7 – ЖОРСТОКЕ ПОКАРАННЯ

Чому люди не вбивають одне одного на вулицях? А тому, що за це загрожує жорстоке покарання, а саме від 7 до 15 років позбавлення волі відповідно до ч.1 ст.115 Кримінального Кодексу України. Напевно, можна за такою аналогією запобігти списуванню. Та ні, не хвилюйтесь, я не пропоную саджати у в’язницю за списування, але все одно, карати потрібно.

Якщо вчитель помітив когось на списуванні, він ставить йому оцінку за контрольну, а відповідно, і тематичну -3 бали (мінус три бали). Я маю на увазі не на три бали менше від реальної оцінки, а взагалі -3 бали. Все-таки коли учень чесно визнав, що нічого не знає й нічого не написав на контрольній, це має більше цінуватись, аніж коли учень намагався обманути.

Якщо, наприклад, учень має тематичні 4, 7, 8, -3, то він отримує семестрову (4+7+8+(-3))/4 = 4 бали. Так, відповідно, до Інструкції ведення класних журналів, не можна ставити від’ємні оцінки, але в нашій бюрократичній системі змінити будь-який наказ чи інструкцію не складе значних проблем. Так, коли учень отримає тематичну в -3 бали, для нього це буде значний стрес. Але нехай звикають, у дорослому житті учнів ще скільки тих стресів буде. Батьки того учня, ймовірно, з’їдять того вчителя живцем, якщо той поставить тематичну -3 бали, але останньому треба просто спокійно реагувати. Треба в підростаючого покоління виховати певну дисципліну та відповідальність за свої вчинки. Таким чином, якщо учень усвідомить, яке жорстоке покарання загрожує йому за списування, то в нього й думки не буде списати.

Згоден із тим, що дотримання цих семи правил вимагає від учителя значного часу та зусиль. Але, друзі, без труда нема плода. Ефект буде миттєвим, учні відразу забудуть, що таке списування й почнуть вчити всі дисципліни чесним шляхом.

Як вважаєте ви: чи є цей перелік правил вичерпним? Що б ви додали до нього?