Радник Зеленського з освіти, який назвав “реальною” зарплатню вчителя в $4 тисячі – плагіатор

Радником президента Володимира Зеленського з питань освіти і науки є директор освітніх програм Українського інституту майбутнього Сергій Бабак. Але науковці знайшли плагіат принаймні в одній з його публікацій з теми дисертації.

Про це у своїй колонці на УП.Життя пише доктор філософських наук, професор Тетяна Пархоменко.

Згідно з публічною інформацією, Бабак «закінчив факультет міжнародної економіки Київського національного економічного університету… Має також юридичну і психологічну освіту».

Під час передвиборчої кампанії він запам’ятався тим, що назвав «абсолютно реальними» розрахунки одного з експертів штабу, який переконував, що для забезпечення зарплат вчителям на рівні $4 тисяч на місяць вистачить тільки $200 мільйонів на рік.

«За кадром» цієї інформації залишилось те, що «абсолютно реальними» елементарні розрахунки з помилками назвав не психолог чи юрист, а доктор технічних наук.

Сергій Бабак набув цього наукового ступеня після захисту в 2016 році дисертації «Комп’ютеризовані системи контролю довкілля об’єктів енергетики на базі безпілотних авіаційних комплексів». Його попередній науковий ступінь – кандидат економічних наук).

Сергій Бабак отримав статус доктора технічних наук у 2016 році
Науковці звернули увагу на те, що принаймні одна з публікацій з теми дисертації Сергія Бабака містила плагіат зі статті російського студента Олександра Данилова.

Йшлося про статтю Бабака «Мониторинг окружающей среды АЭС с использованием систем видеонаблюдения и измерения мощности экспозиционной дозы на базе беспилотного авиационного комплекса» і статтю Данилова «Разработка системы контактного дистанционного экологического мониторинга при добыче полезных ископаемых».

Обидві статті містили однакову помилку в одній і тій же схемі: напис на одній з плашок був англійською, у той час як решта – російською.

Згідно з журналом «Системы обработки информации», де було надруковано статтю Бабака, вона надійшла до редакції 4 травня 2015 року.

Але електронний журнал «Международный студенческий научный вестник» зі статтею Данилова було підписано до друку ще 1 квітня 2015 року.

На тлі дисертації дружини віце-прем’єра Катерини Кириленко та її ж посібників підручника з майже стовідсотковим плагіатом, можливо, особливого розголосу б ця історія і не набула.

Проте Сергій Бабак заявив, що цей же зміст ним було оприлюднено роком раніше і з тією ж самою схемою, тільки вже без напису англійською.

Йшлося про статтю «Структура систем управління польотом і багатофункціональним контрольно-вимірювальним обладнанням безпілотних летальних апаратів», розміщену в електронному виданні «Вісник НУК (Національний університет кораблебудування – авт.) імені адмірала Макарова» №3 за 2014 рік. А надійшла стаття до редколегії нібито ще 12 листопада 2013 року.

Втім, із цією статтею вийшла неув’язка:

Науковці одразу звернули увагу на те, що у списку літератури під текстом було вказано джерело, видане Сергієм Бабаком «у майбутньому» – 2015 році. Подібно до того, як Катерина Кириленко, дружина віце-прем’єра, книжки заднім числом видавала.

«Представлення Сергія Бабака як людини, котра при новому президентові буде відповідати за освіту і науку, поновило інтерес не тільки до історії з цими статтями, а й до інших публікацій і докторської дисертації Бабака.

Адже не хотілося б, щоб замість В’ячеслава Кириленка з його уславленою плагіатом дружиною, замість міністра освіти і науки Лілії Гриневич з її також плагіатними публікаціями, на найвищих посадах державного управління українською наукою і вищою школою з’явилася їх реінкарнація бодай під іншим прізвищем», – наголошує Тетяна Пархоменко.

Вона додає, що з’ясувалось таке:

Статті, з якими був пов’язаний скандал 2016 року, є набагато цікавішими, аніж уявлялось. По-перше, вони містять не одну, а багато плагіатних «родзинок».

По-друге, ці «родзинки» майже повністю перейшли до докторської дисертації Сергія Бабака.

Виявилось, що скандальна схема взята з книги «Unmanned Aircraft Systems: UAVS Design, Development and Deployment» (2010) Рега Остіна (Reg Austin).

Як і декілька фрагментів із різних сторінок цієї книги, перекладених Олександром Даниловим дослівно або у довільній формі. Але студент, використавши їх у своїй статті, проставив посилання на джерело.

На відміну від Сергія Бабака, який цей же текст навів: у статті 2015 року, у статті нібито 2014 року, а також у спільній статті (англійською мовою) з М. Мисловичем і Р. Сісаком «Computerized systems for remote monitoring and diagnostics of electric power facilities» (2016) із зворотнім англомовним перекладом з російськомовного джерела.

Частину цього тексту Бабак повторив у докторській дисертації (с.164-165). Але і у ній, і у статтях – під своїм іменем.

Втім, не тільки з текстом зі статті Данилова 2015 року співпадають частини двох статей Бабака.

Є також фрагменти інших наукових праць, зазначає Тетяна Пархоменко.

Майже всі статті з серйозними математичними обчисленнями, тексти яких складають більше як половину дисертації, написані у співавторстві з докторами та/або кандидатами технічних наук.

Свій внесок у такі статті Сергій Бабак охарактеризував по-різному.

Ось так: «здобувачу належить визначальна роль у формулюванні завдань, проведених за його безпосередньою участю досліджень, результати яких складають основу публікацій».

Це, наприклад, – стосовно спільної з доктором технічних наук Ю.В.Куцем статті «Оцінка розширеної невизначеності кругового середнього кутових даних в системах контролю на базі безпілотних авіаційних комплексів».

Або: «обґрунтування ключових наукових положень, що покладені в основу методик проведення натурних та лабораторних випробувань із застосуванням створених засобів вимірювання».

Це, зокрема, про статті у співавторстві з член-кор. НАНУ, доктором технічних наук Н.М.Фіалко та ін.

Або так: «в постановці завдань і обґрунтуванні технічних рішень при побудові мобільних КІВС».

Це про статтю з науковим консультантом доктором технічних наук М.В. Мисловичем «Особливості практичного використання автономних діагностичних комплексів для теплового контролю повітряних ліній електропередачі».

Або так: здобувачу належать «технології створення та реалізації безпілотного авіаційного комплексу [83]».

От тільки в указаній під цим номером колективній монографії «Інформаційне забезпечення моніторингу об’єктів теплоенергетики» жодного слова не те що про технологію або створення, а й взагалі про БАК немає.

Стосовно статей у співавторстві у Вступі дисертації сказано:

«У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам, з якими спільно опубліковано наукові праці. Наукові положення, що містяться в дисертації, одержано здобувачем самостійно…».

Втім, це далеко не так. Наприклад, більша частина спільної статті с доктором технічних наук В.С.Єременко «Идентификация импульсных сигналов на основе нейросетевых технологий» (2015, Sozopol, Bulgaria) повністю ввійшла до дисертації Бабака (с.211-217). І саме вона містить усі розрахунки.

Але саме ця частина не належить Сергію Бабакову, оскільки цей же самий текст із тими ж обчисленнями В.Єременко надрукував ще у 2013 році у спільній з А.В.Перееденко статті «Система неразрушающего контроля композиционных материалов на основе нейронных сетей ART-2 и FUZZY-ART» (Техническая диагностика и неразрушающий контроль, №1-2013).

В.Єременко та деякі інші автори спільних із Бабаком статей, що ввійшли до дисертації останнього, на момент публікацій були науково-педагогічними працівниками Національного авіаційного університету, ректором якого до 2009 року був батько Сергія Бабака – Віталій Бабак.

Це, зокрема, стало підставою для сумнівів у самостійності дисертаційної роботи, що було висловлено, у тому числі моєю колегою Іриною Єгорченко у ФБ-спільноті науковців ще у 2016 році. Після чого там же Бабак-молодший почав не тільки ображати її, але й прямо погрожувати.

Сергій Бабак прямо погрожував Ірині Єгорченко

«Тому абсолютно неприпустимо, щоб за нового президента України галуззю науки і освіти керувала або, отримавши інші владні повноваження, впливала людина, яка не тільки дозволяла собі плагіат у наукових публікаціях і докторській дисертації, але ще й погрожувала тим, хто її на цьому викрив», – наголошує автор статті.

ZIK