Практичні поради вчителеві щодо створення умов для самореалізації особистості учня у навчальному процесі

1. Навчайте та виховуйте так, щоб учень відчув, зрозумів і переконався, що стати освіченим і вихованим – найважливіша життєва необхідність людини.
2. Навчаючи, застосовуйте всі види і форми пізнавальної діяльності, поєднуйте аналіз із синтезом, індукцію з дедукцією, співставлення з протиставленням, частіше застосовуйте аналогію.
3. Намагайтеся, щоб учні розуміли значення та зміст кожного слова, речення: для цього розкривайте поняття, пояснюйте незрозумілі слова, опираючись на значення та досвід учнів, аргументуйте свої пояснення.
4. Те, що учням невідомо, логічно пов’язуйте з виникненням певних асоціацій. У протилежному випадку не буде усвідомленого навчання.
5. Не забувайте, що головне – не знання предмета, а особистість, яка формується. Навчайте та виховуйте так, щоб учень не був “додатком” до навчального предмету, а навпаки – суб’єктом його активного засвоєння. Пам’ятайте, що не навчальний матеріал формує особистість, а вчитель своєю діяльністю.
6. Навчайте знаходити та виділяти головне і другорядне в тому, що вивчається, домагайтеся розуміння головного.
7. Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
8. Застосовуйте диференційований підхід до навчання в умовах колективної праці: виділяйте тимчасові підгрупи учнів, використовуйте адаптовані до їхніх можливостей навчальні матеріали, впроваджуйте принцип вільного вибору варіантів завдань, що відповідають можливостям і підготовленості учнів.
9. Частіше використовуйте запитання “чому”, щоб навчити учнів мислити.
10. Намагайтеся, щоб учень не тільки переказував знання, але й творчо застосовував їх на практиці.
11. Постійно вивчайте і використовуйте індивідуальні інтереси учнів, розвивайте їх і спрямовуйте таким чином, щоб вони узгоджувалися з об’єктивними суспільними потребами. Використовуйте під час навчання активні методи навчання, які формують і розвивають самостійність, творчість і активність в учнів.
12. Навчайте так, щоб знання набули сили переконань і керівництва до дії.
13. Привчайте учнів мислити й діяти самостійно. Не допускайте підказування і копіювання.
14. Пам’ятайте, що майстерність ставити запитання й вислуховувати відповіді – одна з найважливіших умов виклику та підтримання активності.
15. Зрозуміле й доступне пояснення вчителя не досягне мети, доки воно не стане предметом уваги учнів: користуйтеся всіма засобами, щоб викликати і втримати увагу учнів.
16. Частіше створюйте в навчальному процесі проблемні ситуації, домагайтеся від учнів їхнього самостійного аналізу, розуміння та осмислення, а там, де треба, – і критичної оцінки, розвиваючи мислення, звертайте увагу на наукове обґрунтування явищ навколишньої дійсності.

Створюйте під час навчання проблемні ситуації, які потребують самостійних, творчих і активних дій та залучення учнів до їхнього розв’язання.

Для реалізації в навчальному процесі ефективної самостійної роботи вчитель повинен вміти стимулювати творчу активність учнів.

ШКОЛА