Педагогічні заповіді

• Завжди говори правду дітям, навіть тоді, коли це невигідно для тебе.

• Не намагайся силою досягнути успіху.
• Будь великодушним – умій прощати.
• Не забувай хвалити.
• Хвали в міру, уміючи.
• Помічай найменші успіхи учня.
• Оцінюй тільки вчинки дитини, а не її саму.
• Знайди ключ до кожного.
• Починай навчання не з букваря чи формул, а з радості.
• Коли розмовляєш із дитиною, завжди дивись їй в очі.
• Ніколи не карай одразу учня, котрий завинив.
• Висловлюйся якомога ясніше й чіткіше.
• Не вбивай у дітях казку.
• Думай про дитячий «банк щасливих спогадів».
• Тільки наблизивши до себе дитину, можна впливати на розвиток його духовного світу.
• Діти не повинні йти від вчителя підкореними.
• Визнавай права учня на помилку. До того часу, поки в дітей є віра в добро, людину, ідеал, є й виховання.
• Дитина ставиться до тебе так, як до неї ставляться дорослі.
• Не кажи про учня «нездібний», а кажи: «Здібності в нього ще не розкриті».
• Краще виховання – запрошення учня до роздумів.
• Не «заводься» з учнями. Жодних нотацій.
• Не можна говорити учням тільки про їхні недоліки.
• Не використовуй оцінки як засіб покарання.
• Необдумане покарання дуже шкодить.
• Завищенні вимоги до учня – одна з причин конфліктів.
• Учень, упевнений у неможливості змінити щось, відмовляється від пошуку.
• Від постійних невдач діти озлоблюються.

• Важкі діти – це ті, котрих зрадили батьки.

САЙТ ВЧИТЕЛЯ