• Українська
  • Русский

Оцінки в НУШ: без традиційних табелів та з правом на помилку

У 2018-му році першачки України пішли до Нової української школи. Реформа освіти стосується різних аспектів шкільного життя, підходів до викладання та оцінювання. Зокрема, для учнів перших класів відійшли у минуле табелі, а звичні оцінки у вигляді абстрактних цифр замінили на конкретні критерії особистого розвитку, опанування компетентностей і навичок. Тепер батьки можуть дізнатись про успіхи своєї дитини зі «Свідоцтва досягнень». Цей документ дає ширше розуміння поступу школяра і допомагає вчителю формувати індивідуальні підходи до кожного.

Про те, як тепер працюють над помилками у початковій школі, чому в НУШ відмовились від традиційного оцінювання та у який спосіб інформують батьків про здобутки в навчанні, розповідає одна з ідеологинь Нової української школи та колишня радниця Міністра освіти і науки України Оксана Макаренко.

«Бий – біжи – замри!»

«Неможливо не робити помилок, коли ти навчаєшся. Такий усвідомлений, відрефлесований досвід допомагає дитині зрозуміти, як рухатися далі, щоб помилок стало менше. Дослідження – це шлях, на якому помилок не уникнути. Проте дуже важливо, щоб цей досвід був правильно комунікований», – стверджує співавторка концепції НУШ.

Постійний стрес і страх помилитися може ще в дитинстві відбити бажання навчатися впродовж життя. У сучасному світі це – одна з ключових навичок. Саме тому дуже важливо, особливо у ранньому шкільному віці, не карати за помилку, а показувати шлях її виправлення в майбутньому.

Щоб пояснити, як хибна реакція на помилку може вплинути на ставлення дитини до навчання та навіть на її здоров’я, пані Оксана звертається до поняття так званого «рептильного мозку» людини. Появу цієї найстаршої частини мозку науковці, зокрема автор теорії «триєдиного мозку» Пол Маклін, пов’язують з еволюцією. Рептильний мозок відповідає за базові інстинкти, біологічне виживання виду та реакцію на стрес. Той самий стрес, який отримує і дитина, коли її карають за помилки.

«Зазвичай те, що в нас виходить добре, оцінюється організмом як позитивний досвід; а те, що не дуже, – негативний. Позитивний досвід пов’язаний з так званим «гормоном мотивації» (дофаміном), який викликає у людини почуття щастя та радості. У той час, як негативний – з кортизолом. Цей гормон теж необхідний людині, проте лише в невеликих пропорціях. Якщо дитина весь час боїться помилитися, вона знаходиться у стресі, який активує вроджену поведінкову реакцію найстаршої частини мозку людини – «бий, біжи, замри!»», – пояснює пані Оксана.

Ця реакція може проявлятися у формі агресії до вчительки або більш успішних учнів («бий»). Інший варіант – учень у будь-який спосіб шукатиме можливостей уникати майбутніх покарань за помилки. Такі діти менше цікавляться навчанням, воліють радше прогуляти урок, ніж стресувати. Їхній мозок вмикає реакцію «біжи». Третій варіант реакції на стрес – коли діти, захищаючи себе та насильно вимикаючи будь-які почуття, припиняють реагувати і замикаються в собі («замри»).

Пані Оксана наголошує: усі ці три види природних реакцій організму негативно впливають на дитину, особливо у молодшому віці. Постійний стрес може призвести до дистресу, який може стати початком серйозних проблем зі здоров’ям. У таких дітей може змінитися постава або вже у віці 7-10 років розвивається сколіоз.

НУШ – заохочення правильної відповіді, а не покарання за неправильну

«Школа має бути місцем із доброзичливою атмосферою, де дитина відповідає і не боїться помилитися. Саме тому, система оцінювання не має існувати у форматі помилився – покараний. Оцінки мають не шкодити моральному та фізичному здоров’ю дитини, а допомагати маленькій особистості зростати над собою, мотивувати її змінюватися на краще. НУШ – це заохочення правильної відповіді, а не покарання за неправильну. Сучасна система оцінювання відслідковує процес роботи над собою, це відображає кожен бал у Свідоцтві досягнень учня», – зазначає пані Оксана.

«Зелена ручка» – це символ реформи освіти, гуманістичного підходу до оцінювання школярів. Замість закреслювати помилки НУШ пропонує показувати дитині, що їй вдалось найкраще. Хвалити за успіхи, а не карати за невдачі. Замість постійного страху помилитися – свідомо вчиться уникати цих помилок у майбутньому та розуміти, як їх виправляти.

«НУШ – цілісна траєкторія навчання, що не може працювати директивно. До того, як формулювати концепцію НУШ, ми провели величезну дослідницьку роботу, зокрема, робили опитування роботодавців, які навички цінуються найбільше, які вміння роблять людину конкурентоспроможною на ринку праці. Серед них найчастіше називали вміння вирішувати складні проблеми, емпатію та креативність. Усі ці навички неможливо розвивати, якщо людина боїться помилитися», – нагадує Оксана Макаренко.

Навички для успіху

Державний стандарт початкової освіти передбачає, що вчитель має допомагати учням формувати навички, які допоможуть їм почуватися вільно та безпечно у дорослому житті, бути конкурентоспроможними на ринку праці. Щоб цього досягти, мають бути змінені не тільки підходи до викладання, а й оцінювання також.

На відміну від традиційного, формувальне оцінювання, яке зараз запроваджено у початкових класах НУШ, націлене на оцінку не тільки рівня знань учнів, а й на оцінку умінь та навичок, які вони опанували впродовж навчального року. Воно допомагає вчителю визначити індивідуальний підхід до навчання кожного учня, відповідно до особливостей його сприйняття інформації та темпів опанування. Формувальне оцінювання, мотивує учнів та допомагає батькам об’єктивніше розуміти сильні й слабкі сторони дитини.

У Свідоцтві досягнень детально розписані складові кожної навички, якою має оволодіти школяр. А також відповідні рівні опанування: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги». Крім того, для кращого розуміння прогресу в особистому розвитку дитини, до свідоцтва досягнень учня додались характеристики, що стосуються так званих «м’яких навичок« (soft skills). Вони відповідають за безконфліктну участь в освітньому процесі, роботу в команді та дотримання правил поведінки та формулюються як «Доброзичливо ставиться до оточуючих», «Вирішує конфлікти мирним шляхом», «Бере відповідальність за свої дії» тощо.

Цілком таємно

Оцінювання має бути конфіденційним, а не призводити до конфліктів між учнями та змагань між батьками. Дитина має конкурувати не з іншими, а з самою собою в минулому (і таким чином можна побачити розвиток у динаміці). Саме тому в НУШ інформація про оцінювання (формувальне та підсумкове) – конфіденційна. Учитель може обговорювати оцінки лише з учнем, його батьками та, за потреби, з відповідними фахівцями.

Зворотний зв’язок

Характеристики, які включає «Свідоцтво досягнень», – це зворотний зв’язок, необхідний дітям і батькам. Так вони краще розуміють, на що варто звернути увагу та в розвитку яких навичок відбувся помітний прогрес. Замість сухих цифр батьки бачать, що діти вже знають і вміють, а до чого ще треба докласти зусиль.

Оксана Макаренко навела приклад із педагогічного досвіду своєї мами, вчительки початкових класів. Ще задовго до реформи вона вагалась, як оцінити старання учня, який хоча й робив багато помилок у диктанті, продовжував працювати сумлінно. Докладаючи зусилля, він старався і ріс над собою. У результаті з кожним написаним диктантом помилок ставало все менше. Хоча він все одно писав гірше за однокласників, вчительці важливо було оцінити прогрес, поставити кращу оцінку, щоб дитина зберегла мотивацію до навчання й продовжила тягнутись до кращих результатів.

Формувальне оцінювання в НУШ покликане розвивати в дітях упевненість у своїх силах і здатність обдумувати, чому сталась та чи інша помилка. Крім того, в НУШ існує практика учнівських портфоліо, де зберігаються діагностичні, письмові та творчі роботи школярів. Ведення такого портфоліо дозволяє наочно побачити, як розвиваються ті чи інші компетентності дитини.

Більше руху – менше телефону

Пані Оксана нагадує: «Сучасні діти обмежені у русі. Адже вони мають встигнути «переварити» набагато більше інформації, ніж попередні покоління. Саме тому в НУШ змінюються технології: більше руху, фізичного навантаження, співпраці, групової роботи. Сучасні діти більше залежні від ґаджетів, вони легко можуть знайти там заохочення, підтримку та схвалення (у формі різних винагород і бонусів). Учительська «червона ручка» може породити ще більше негативної реакції, і дитина може ще більше сховатися у безпечному світі телефону».

Реформа освіти не зупиняється лише на початковій школі. Зараз, поруч із новим стандартом, розробляється система оцінювання для базової школи (5-9 класів). Так само, як у початковій школі, вона включатиме формувальне та підсумкове оцінювання, яке буде компетентнісним. Крім того, додаються інші види: самооцінювання, оцінка з боку групи, класу тощо. Це дозволить учню слідкувати за розвитком різних умінь та навичок у динаміці, самостійно оцінювати свій поступ.

Олександра Дмитренко, журналістка проєкту «Дружня школа».

Авторка інфографіки – Карина Строкань.

Цей матеріал створений організацією «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *