Новий закон про працюючих батьків: радіти чи ні?

ФОТО З РОЗШИРЕНОГО ПОШУКУ

Кабінет Міністрів України затвердив законопроект, що має наблизити європейські стандарти гендерної рівності у сфері праці. Як було сказано, метою документу є забезпечення соціальних гарантій усім працівникам без дискримінації за ознакою статі. На перший погляд, зміни виглядають революційними, зважаючи на відсталість регулювання у даній царині. Проте казати про повне досягнення work/life balance, схоже, рано.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

Приємною несподіванкою стала заява Уряду про розширення трудових прав працюючих батьків. Ще радісніше все виглядало у заголовках ЗМІ: говорилось про введення скороченого робочого дня для батьків! Реальність, як завжди, трохи інша. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання додаткових гарантій, пов’язаних із поєднанням сімейних і трудових обов’язків)», як свідчить доступна інформація, було розроблено ще рік тому. Якзазначалось на засіданні Кабміну, на батька поширюватиметься право на встановлення за його бажанням в обов’язковому порядку режиму роботи на умовах неповного робочого часу, на скорочену тривалість робочого часу за рахунок роботодавця. Удосконалюються деякі дрібні нюанси: так, одинокий батько дитини звільняється від проходження випробування. На практиці, звісно, не слід очікувати суттєвого полегшення роботи для усіх, хто виховує дітей. Більше того, окремі новації можуть створити нові ризики. Не виключено, що документ викличе критику підприємців. Адже численні гарантії, що надаються лише матері, будуть надані й батьку. Відтак, небажаними претендентами на робоче місце стануть сімейні працівники обох статей.

1. СКОРОЧЕНИЙ РОБОЧИЙ ЧАС: ПІЛЬГА ДЛЯ ОБРАНИХ

У новій редакції буде викладена ч.4 ст.51 Кодексу законів про працю України (КЗпП): «Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю».

КОМЕНТАР: Зараз ця можливість передбачена лише для жінок. Скорочений робочий час відрізняється від неповного тим, що не тягне зменшення заробітку. Безперечно, назвати це гарантією можна доволі умовно. Норма не встановлює, на скільки годин робочий час може бути скорочено і ставить працівників у залежність від наявності у роботодавця «зайвих» коштів. Це положення чомусь не надає права на скорочений час вагітним жінкам, які також потребують кращих умов праці. Не можна сказати, що сьогодні зазначеною пільгою жінки користуються часто. Приміром, відомо про приклад, коли 4-годинний робочий день жінці встановив… власний чоловік-підприємець. В іншому випадку такий робочий день становив 36 годин на тиждень. Хоча взагалі така пільга дозволила б компаніям краще утримувати персонал. Можливо, більш доцільним було б загальне скорочення тривалості робочого часу, скажімо, до 35 годин. Так було зроблено у Франції і від цього виграли, передусім, батьки.

2. НЕПОВНИЙ РОБОЧИЙ ЧАС: ЖЕРТВУЮЧИ ЗАРПЛАТОЮ

Проектом пропонується викласти ч.1 ст.56 КЗпП у наступній редакції: «…На прохання вагітної жінки, працівника, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під його опікою, або доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний установити їм неповний робочий день або неповний робочий тиждень». Ця можливість нині передбачена теж лише для жінок.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

КОМЕНТАР: Домовитись про роботу на умовах неповного робочого часу простіше, але і тут бувають свої нюанси. Часто таким режимом робочого часу зловживають наймачі з метою економії. Суди вимагають, щоб роботодавці надавали підтвердження укладення угоди про неповний робочий день. Проголошується, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Хоча, насправді, тягне: отримати додаткову відпустку за роботу у шкідливих умовах та пільгові умови виходу на пенсію можна, відпрацювавши певний період із робочим днем певної тривалості. Відзначимо, що такий режим роботи ще довго буде невигідним працівникам через низькі заробітки. На Заході ж працівники навіть при зменшенні норми робочого часу отримують пристойні гроші.

3. ПРАВО НА ПРОГУЛ

Принципову новизну має пропонована редакція ч.2 ст.56: «Працівник має право на тимчасову відсутність протягом дня (зміни) у зв’язку з виникненням у сім’ї обставин непереборної сили, таких як раптова подія або нещасний випадок, що вимагають його негайної та обов’язкової присутності. Така відсутність працівника не може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу».

КОМЕНТАР: Нагадаємо, що стаття 40 КЗпП дозволяє звільнити за прогул тривалістю три години і не передбачає жодних винятків для сімейних працівників. Відтак, норма має емансипативний зміст. Але у трудовому законодавстві інших країн кожен працівник не може бути звільнений за прогул тривалістю у лічені години; у Фінляндії прогулом вважається відсутність протягом трьох днів підряд. Також важливим буде уточнення, що окреслені обставини є саме поважними причинами відсутності або невиконання трудових обов’язків у розумінні норм, які регулюють дисциплінарну відповідальність.

4. НАДУРОЧНІ РОБОТИ: РИЗИКИ ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК

Згідно проекту, стаття 63 заборонятиме залучення до надурочних робіт вагітних жінок. Тоді як для «жінок, які мають дітей віком до трьох років» такої заборони не буде. Скасовано абсолютну заборону на відправлення у відрядження матерів з дітьми у віці до трьох років (чинна ст.176). Щоправда, скасовується і заборона на залучення відповідної категорії жінок до робіт у вихідні дні. Вважається, що залучати їх до додаткової роботи можна буде добровільно. Наведемо пропоновану статтю 177 КЗпП: «Працівники, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою». Відповідною гарантією поки користуються лише жінки.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

КОМЕНТАР: Вочевидь, невдоволення роботодавців викличе те, що їм доведеться погоджувати надурочні роботи та направлення у відрядження з чоловіками, які мають дітей у віці до 14 років. Але ось порядок допуску до надурочних робіт без згоди компетентних органів видається надто ліберальним, адже створюються ризики для матерів, які годують. Було б доцільно передбачати повідомлення інспектора праці про залучення до надурочної роботи жінки з дитиною до трьох років. Нагадаємо, що для залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт (ст.63 КЗпП) вимагає надання медичних рекомендацій, чого у даному разі не передбачено. Вирішення питання про залучення молодих мам до надурочних робіт залежить від профспілки, яка надає дозвіл на понаднормову працю. Звернення власника має бути попереднім і письмовим. Проте стаття 64 Кодексу прямо не зазначає, що дозвіл має надавати та профспілка, членом якої є працівниця. На практиці такий профком може бути підконтрольний роботодавцеві. У випадку непогодження з профкомом власник особливо не ризикує: інспекція праці виносить не штраф, а припис про усунення порушень у триденний термін. Хочеться сподіватись, що у Мінсоцполітики усвідомлюють ризики на випадок, якщо роботодавець не має системи контролю за станом здоров’я працівників та не може надати вчасно медичну допомогу.

5. НІЧНІ РОБОТИ: ТЕМНІ МІСЦЯ ЗАКОНУ

Відповідно до нової редакції ст.55, заборонятиметься залучення до роботи в нічний час виключно вагітних жінок, тоді як зараз також жінок з дітьми до 3-х років. Вилучено абсолютно застарілу та неефективну норму про те, що «робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу». Фактично йшлось про повну заборону праці за статевою ознакою, яка тотально порушувалась. Разом з тим, документ взагалі не передбачає необхідність отримання згоди матерів з дітьми у віці до трьох років на залучення їх до нічної роботи.

КОМЕНТАР: Це є найбільш небезпечним моментом проекту. Теоретично документ допускає можливість залучення молодої мами до роботи вночі без її згоди. Тоді як така згода потребується у ст.7 Директиви ЄС 92/85. Має гарантуватись також право працюючої мами перейти на денну роботу. Редакція проекту не вимагає від власника отримати медичний висновок про те, що виконання жінкою нічної роботи не загрожує її здоров’ю. Нагадаємо, що для залучення осіб з інвалідністю до нічних робіт (ст.55 КЗпП) необхідне надання медичних рекомендацій. Навіть новий Трудовий кодекс у ч.3 ст.142 містить заборону залучення сімейних працівників з дітьми до 15 років до роботи в нічний час без письмової згоди. Звернімо увагу на зарубіжний досвід. Згідно з § 6 Закону Австрії про захист материнства, робітниці, які годують груддю, не повинні працювати з 20.00 до 6.00. За згодою інспекції праці цих жінок можна залучати до роботи до 22.00 в готелях і ресторанах, а у сфері розваг і культури – до 23.00.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

6. НОВІ ВІДПУСТКИ ТА СТАРІ ОБМЕЖЕННЯ

Прогресивними є поправки до статті 179: «Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини їм надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така відпустка використовується батьками за їхньою домовленістю і може розподілятись між ними у рівному співвідношенні». Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати працівникам (а не лише жінкам) частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості і т.д. У новій редакції буде викладена стаття 182-1 Кодексу («Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи»). Хоча зміни тут радше редакційні, а не змістовні.

Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу) надається щорічно:1) матері та батьку, які мають двох або більше дітей віком до 15 років (зараз тільки матері);2) матері та батьку, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років;3) особі, яка усиновила дитину;4) одинокій матері (матері дитини, батьківство якої не встановлено, вдові, розлученій жінці, якщо дитина проживає разом із нею);5) одинокому батьку (вдівцю, розлученому чоловіку, якщо дитина проживає разом із ним)…

Слід зауважити, що Трудовий кодекс Литовської Республіки гарантує батькам двох (у віці до 12 років) право на один додатковий вихідний щомісяця. Хоча і пропонований українському законодавцю підхід викличе нарікання власників.

Зазначимо, що за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Дана норма існує й сьогодні, являючи собою спірне обмеження права на відпочинок. Викликає увагу поправка до статті 20 Закону про відпустки: «Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не може бути використана особами, зазначеними в частині третій цієї статті, одночасно». Як бачимо, скористатись відпусткою паралельно батьки не зможуть.

БІЛЬШЕ НОВИН ОСВІТИ, УКРАЇНИ  ТА СВІТУ НА НАШІЙ СТОРІНЦІ У ФЕЙСБУЦІ – Ukr.life – Українське життя  СТАВТЕ “ЛАЙК” ТА ЗАВЖДИ БУДЬТЕ В КУРСІ ПОДІЙ

Згідно статті 18 Закону «Про відпустку», батьки дитини повинні повідомити власника або уповноважений ним орган про початок та дострокове припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не пізніше, як за 14 календарних днів. Здається, це не лише зручно для роботодавця, а гарантія того, що людина, яка тимчасово замінює батьків у декреті, буде попереджена завчасно про припинення трудових відносин.

Зміни до статті 25 Закону дозволяють надати додатково 14 днів неоплачуваної відпустки матері (батьку) дитини, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю. Сьогодні батько може скористатися цим правом лише, якщо виховує дітей без матері.

Загалом видається, що після прийняття цих поправок КЗпП буде більш наближеним до європейських стандартів, аніж одіозний проект Трудового кодексу України, який старіє на очах. Однак і цей законопроект мав би пройти ширше громадське обговорення, аби виправдати усі сподівання.

СОЦПОРТАЛ