Чому в країні складно знайти повноцінного міністра освіти – роздуми Володимира Співаковського

На думку експерта, реформа освіти повинна бути в голові міністра.

Президент корпорації “Гранд”, письменник та науковець Володимир Співаковський поділився своїми роздумами стосовно реформи освіти на своії сторінці у фейсбуці.

Нагадаємо, вчора, під час прес-конференції для українських та закордонних журналістів, Володимир Зеленський заявив, що в Україні немає повноцінного міністра освіти. 

Справа не в тому, що немає кадрів в галузі освіти.  В нас просто не знають, що міністру вкласти в обов’язки. А хто ж захоче йти на «невідомо що»?

Тому варіантів доручень багато.

Варіант 1. Прийти і зменшити всі затрати на сферу освіти. Тому що в бюджеті немає грошей і взяти їх немає звідки, а освіта – доволі грошоємна галузь. І ці затрати завжди хочеться скорочувати і скорочувати.

Варіант 2.  Провести дійсно справжню реформу освіти на рівні топ-країн. Як це зробила Фінляндія, Сінгапур, Норвегія, аби трансформувати цю відсталу від всього світу галузь з рівня 2.0 до рівня 5.0. Але таку задачу навіть у фантазіях ніхто не поставить.

Варіант 3. Зробити вигляд, що реформа неухильно проводиться, як безкінечний процес, хоч і в різні боки. Солдат спить, служба йде.

Варіант 4. Не знаю, яка реформа потрібна людям і країні. Просто не знаю. Всі чекають, що воно все якось зробиться само собою.

Варіант 5.  Через те, що в нас вже всі відчули на собі реформу медицини і реформу освіти, то посада міністра – дуже небезпечна. Тобто, кожного дня звідусіль всі будуть тебе клювати, зловтішатися і розривати на шматки. А нерви ж не залізні.

Більше того – міністру в своєму портфоліо треба мати багато якостей: досвід, знання, комунікабельність, повагу всередині галузі освітнього цеху, підримку депутатів, позитивну харизму для людей і внутрішню власну мотивацію. Виходить, що дуже багато чого треба мати.

Варіант 6.  Ніхто не хоче зв’язуватися зі щоденними політичними «зіг-загами». Язик такий або інший, закон такий чи інший. Науку треба фінансувати, чи ж ну її…

Варіант 7. А можливо реформи взагалі не потрібні. Багатьом в країні все і так подобається. Ще й згадують, яка чудова освіта була в рядянському союзі. Тобто, немає попиту на якісну освіту за прогресивними моделями. Але з міністра неодмінно спитають: а де ж реформи? Попиту немає, але давай роби.

Варіант 8.  Реформа освіти вже повинна бути сформована повністю в голові міністра, аби він сам все чітко знав і робив все під ключ. Як суперменеджер своєї власної переможної концепції.

Бо ж шеф-повар в ресторані за запитує відвідувачів ресторану – як варити борщ?

Він сам це давно знає і готує так, що кожного разу в кінці тільки й кажуть: «Дякуємо, було дуже смачно».

Ви запитаєте – чи є вихід з цього положення в безвиході й над урвищем?

Звісно, є. Навіть два. 

В коментарях під постом Співаковського зібралося чимало прихильників його подальшого бачення змін у сфері освіти, дехто із користувачів навіть закликав науковця піти в міністри, мовляв, Співаковський – єдиний, хто знає, що насправді треба робити.