• Українська
  • Русский

Чи корисно школярам бити байдики? Поради нейропсихолога

Розпочинається новий навчальний рік. Як правильно розподілити навантаження для школярів молодшої школи? Чим займатися після уроків: повторювати вивчене, бігти на нові додаткові заняття чи просто бити байдики? Разом з психологинею та консультанткою у дитячо-батьківських стосунках Мариною Вєжис відповіді шукали журналісти Проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.

Рух – це життя

Психологиня Марина Вєжис каже: навички у людей зазвичай автоматизуються – це досягнення мозочка, який відповідає за рухові й мисленнєві штампи та навички. Він також відповідає за стійкі форми людської психіки.

Якщо діяльність людини стереотипна, оптимізація нейромереж перетворюється на дегенерацію. Тобто грань між поліпшенням (оптимізацією виконання функції) та погіршенням (зниження активності) дуже тонка. Це критично для літніх людей та… дітей.

«Без необхідності обробки нової інформації починають гинути ті нейрони, які вже могли б щось робити, але через лінь і відсутність мотивації не використовуються. Необхідно його чимось навантажувати», — пояснює нейропсихологиня Марина Вєжис.

Найчастіше рух для людей – це нова інформація. “Сучасні дослідження вказують, що кількість нейронів у мозку — 90 млрд, і 2/3 із них займаються рухом”, – наводить неймовірну статистику Марина Вєжис. Лише третина мозку відповідає за слух, пам’ять, мислення, свідомість.

Рух позитивно впливає на весь мозок. Тому, на думку психологині, розв’язувати кросворди й дивитися фільми – добре, але займатися хендмейдом — краще, а піти на урок танців – просто ідеально.

Отже, важливо заохочувати дитину до цілеспрямованої рухової активності. Для цього не обов’язково відвідувати додаткові заняття, вистачить і улюблених дитячих розваг: “класики”, стрибання “в резиночки”, заняття на координаційній драбині, квести, побудова будиночку на дереві, танці тощо.

Розвиток концентрації уваги у дітей

Під час різних завдань наш мозок працює в різних режимах: інформаційного споживання, концентрації уваги, розв’язання задач, розумової жуйки («ні про що не думаю»).

«Водночас сучасні дослідження показують, що частина режимів роботи мозку несумісні. Тобто людина не може, наприклад, одночасно думати «як все погано» і концентруватися на рухомому предметі. Або одне, або інше», — запевняє експертка.

Для батьків та педагогів ця інформація також може бути корисною. Ось чому не варто залякувати дитину і ставити їй ультиматуми на кшталт: «Поки не виконаєш завдання, не підходь до мене». Тривожні думки виходять на перший план, не дозволяють дитині бути уважною та якісно виконувати розпочате.

Принцип інноваційності в Новій українській школі базується на формуванні знань, умінь, ставлень, які забезпечують подальшу здатність учня успішно навчатися, здійснювати професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади. Розуміючи те, як працює мозок учня молодшої школи та яких завдань він потребує, батькам та педагогам буде легше знайти підхід до дітей – не лише упродовж навчального року, але й під час відпочинку, на канікулах чи вихідних, коли на уроки зовсім не хочеться.

Анастасія Пасічна, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *