• Українська
  • Русский

Журналіст про майбутні наміри Дмитра Яроша…

Багато хто думає, що він вождь революції, що він хоче політичну кар’єру, або тепле місце в якійсь силовій структурі, підбивають коронною фразою, що треба “чистити зброю”. Такий ефект завищених очікувань, коли людина йде своїм шляхом, а від нього чекають чогось звичного, щоб все і відразу і сьогодні, повідомляє Юрій Бутусов.

А мені здається, по спілкуванню, що він хоче одного – вільну незалежну Україну, українську націю, і своє місце бачить не в посадах, статусах і ресурсах, а в тому, щоб боротися і бути символом боротьби, на своєму місці, заради майбутнього, на перспективу. Він не намагається змінити державу – він намагається її захистити. Дмитро поставив собі за мету, і просто живе заради неї, не відволікаючись на те, що не в силах підняти, зрушити, змінити.

Я з Ярошем познайомився 9 травня 2014 го, коли він на чолі невеликої ватаги “правосєків” отримав автомати, тільки що надійшли з МВС, і по два магазини патронів, і з цим озброєнням відправився негайно в Донецьку область, допомогти нашим військам зайняти західні райони, адже армія тоді в міста заходити не ризикувала. Час був такий, що ніхто не знав, чи зможемо ми дати бій російським найманцям, а Ярош поїхав без найменших роздумів, хоча автомати навіть не було часу пристрелять! Насправді, “правосєків”, якими лякала кремлівська пропаганда, було зовсім небагато спочатку на фронті.

Питав Діму тоді на початку травня – а скільки у тебе підготовлених і організованих людей – він сказав – близько сорока, а всього приблизно двісті. А скільки з них має реальний бойовий досвід? Чоловік п’ять, може … Але всі вони були патріоти, намагалися діяти там, де була реальна небезпека, і досвід набрали дуже швидко, і зброю теж, і гармати і міномети і навіть танк. Важко переоцінити ту роботу, яку вони зробили в ході війни. Добровольці – це той резерв, який залишається у країни, як би повільно не проводила реформи держава.

Джерело: Патріоти

dsq_thread_id:
5712466978
Tagged under