• Українська
  • Русский

«Вагнер» створили, щоб не визнавати втрати російської армії у війні в Сирії — дослідники воєнних конфліктів

Інформація щодо загибелі росіян у Сирії при авіаударі коаліції на чолі зі США викликала чимало суперечок. Міністерство закордонних справ РФ припускає, що серед загиблих могли бути громадяни Росії.

Російська та американська преса на момент публікації озвучували різні цифри: від 11 до більш ніж 200 загиблих.

У повідомленні агенції Reuters, яке посилається на анонімці джерела серед лікарів у Москві, йдеться  про 100 загиблих і 200 поранених.

Пентагон зі свого боку стверджує, що загинули 100 проасадівських військових, а CNN, посилаючись на місцеві ЗМІ, — що більшість із них сирійці.

Громадське поспілкувалося з Кирилом Михайловим, співробітникомConflict Intelligence Team (СІТ) — дослідницького центру, що займається моніторингом соцмереж і ЗМІ, а також американським журналістом Майклом Вайсом, який співпрацює з Daily Beast та СNN, і є автором книги «ІДІЛ: Всередині армії терору» та стежить за ситуацією в Сирії та Росії.

Ми також проаналізували брифінг командувача Центрального командування Повітряних сил США Джефрі Гаррігана 13 лютого 2018.

Отже, що потрібно знати про найманців «Вагнер» і що сталося в Сирії.

Різниця між приватною військовою компанією (ПВК) «Вагнер»  і офіційними російськими військовими

«Вагнер» — не проста приватна військова компанія, пояснює Кирило Михайлов. Звичайні ПВК — це такі собі приватні охоронні підприємства, але в зоні конфлікту. Тобто охороняють якусь тилову базу, місцеві об’єкти окупаційної адміністрації. Як це відбувалося в Іраку з американськими Blackwater. Якщо вони опиняються в бою, то зазвичай випадково.

Кирило нагадує про події 2014 — 15 років, коли в усіх незалежних ЗМІ, у всьому інтернеті гриміли історії про псковських десантників і бурятських танкістів, а також інших росіян, які загинули у «відпустці» на сході України. Отже, військовослужбовців туди вже не відправлять. Саме найманців виряджали в найгарячіші точки — під Пальміру, під Дайр-ез-Заур, коли вирішувалося питання, хто контролюватиме територію після «Ісламської держави».

Вони можуть перебувати в оперативному підпорядкуванні або сирійського, або російського командування, коли йдеться про важливі операції.

Російські військові патрулюють руїни стародавнього міста Пальміра, звільненого на той час від бойовиків «Ісламської держави», в районі Тадмур, губернаторство Хомс, Сирія, 5 травня 2016 року Фото: EPA/SERGEI CHIRIKOV

Також дослідник згадує оприлюднену виданням «Фонтанка» і агентством AP інформацію про контракт, який уклала російська компанія «Європоліс». Це компанія Євгена Пригожина — олігарха, близького до Путіна, який стоїть за ПВК «Вагнер» і фабрикою тролів. У ньому йдеться, що компанія зобов’язується звільнити родовища, а відтак отримати частку від їхньої експлуатації. Тобто найманці «Вагнер» вибивали бойовиків «Ісламської держави» з родовищ, щоб потім передати їх Росії.

Історія питання

У 2017 році, коли дотискали «Ісламську державу», йшлося про контроль над провінцією Дейр-ез-Зор. Це основа нафтогазової економіки Сирії. Це також найбільші родовища, як і Мосул, що становили основу нафтового бізнесу «Ісламської держави». Питання було в тому, хто контролюватиме — сирійські демократичні сили, які влаштовують демократичний, конфедералістичний проект на північному сході Сирії під захистом США або центральний уряд Дамаска, сирійський режим.

Межа пролягла по річці Євфрат. На захід — ті, хто виступає на боці Дамаска, на схід — коаліція.

Конфлікти нині спалахують з новою силою. Приміром, наприкінці 2017 року іракський уряд вибив курдів з Кіркука, де розташовані їхні головні нафтопромисли. Турки воюють з курдськими формуваннями в кантоні Афрін на північному заході Сирії.

Що сталося?

Згідно з інформацією, отриманою дослідницьким центром СІТ, найманці, а саме 5 штурмовий загін ПВК «Вагнер», за участі інших збройних формувань вирішили зайняти завод або родовище. Адже гадали, що американці відволіклися на Афрін, де триває турецька операція.

Але виявилося, що там розташовується штаб сирійських демократичних сил і там же сидять американські радники, які одразу зв’язалися з російським військовим командуванням у Хмеймімі. Ті відповіли: «Це місцеві повстанці. Нас там немає».

Генерал-лейтенант Джефрі Гарріган під час брифінгу Міністерства оборони США 13 лютого неодноразово підкреслив, що «ми негайно повідомили російський офіційних осіб про напад на сили сирійської опозиції та позиції коаліції. І після  дзвінків узгодили рішення про знищення сил противника. Окрім того, ми спостерігали за збільшенням військ тижнем раніше, і попереджали росіян про свою присутність заздалегідь».

Американці почали бомбити. За деякий час з’ясовувалося, що там таки були російські найманці. Про це заявили джерела з Пентагону та інші. Але політика міноборони РФ — ми про «Вагнера» не говоримо, це не наші військовослужбовці, їх там немає.

Командувач Центрального командування Повітряних сил США Джефрі Гарріган під час брифінгу, 29 вересня 2014 року Фото: EPA/SHAWN THEW

Про яку кількість загиблих ідеться?

Під час відповідей журналістам генерал-лейтенант Гарріган заявив, що приблизна кількість військових, які наближалися до американців, становила від 300 до 500 людей. За даними Пентагону, загинуло 100 нападників.

Conflict Intelligence Team станом на 14 лютого назвало імена 8 загиблих росіян. Кирило Михайлов каже, що наразі неможливо встановити точну кількість загиблих:

«Ситуація нагадує 2014 рік, коли почала з’являтися інформація про загиблих російських військових на сході України, але тоді це були регулярні війська, а не найманці».

Інформація продовжує надходити до дослідницького центру. На думку Кирила, рахунок ітиме на десятки. Водночас він переконаний, що цифри 200 чи навіть 600 загиблих — очевидне перебільшення. Ці втрати можна порівняти з тими, яких «Вагнер» зазнав у 2017 році під час боїв з «Ісламською державою» за контроль над Пальмірою.

Інформація в ЗМІ щодо загиблих станом на сьогодні

Російські ЗМІ: «Новая газета» — 13 загиблих, «Коммерсантъ» — 11 , «Ведомости» — 40.

Західні ЗМІ: BBC підтверджують загибель 2 росіян, CNN пише про «декількох», інформагентство Bloomberg і New York Times говорять про 200 загиблих, більшість росіяни. Останні зі свого боку посилаються на неназвані джерела й російського бізнесмена, що працює в Сирії.

Видання Reuters озвучує цифру 80-100 загиблих і ще 200 поранених, посилаючись на розмови з військовими лікарями в російській столиці, які не побажали назвати свої імена.

Американський журналіст Майкл Вайс додає, що в Daily Beast проводили глибокий аналіз інформації щодо шестисот убитих російських найманців після авіадару США:

«Багато з цього пов’язано з російською ультраправою спільнотою, зокрема, з Ігорем  Гіркіним. Раніше Гіркін критикував Путіна, адже був переконаний, що Росія недостатньо зробила, щоб допомогти російським бійцям в Україні.

Отже, я припускаю, що, перебільшуючи кількість жертв, ультранаціоналісти намагаються спонукати Кремль дати військову відповідь Сполученим Штатам. Іншими словами, підштовхнути Росію до війни з Америкою».

Як свідчить досвід США у Сирії, не було жодного випадку, коли б через авіаудар США загинуло 600 бойовиків «Ісламської держави», каже Вайс, а отже «інформація про те, що загинуло 600 російських солдат, звучить божевільно». 

Вайс також звертає увагу: якщо, за даними США, загинуло близько сотні представників сил режиму, то йдеться не лише про російських найманців, а й про сирійські спецзагони. І докази того, що сирійські бійці загинули під час цього авіаудару, Daily Beast має.

Докази того, що це — найманці з «Вагнера»

«Зрозуміло, буде багато непрямих доказів», — каже Кирило Михайлов.

Якщо МЗС Росії вприпускає, що 5 росіян могли загинути, Міноборони РФ спростовує загибель російських військових. Хоча зазвичай воно визнає втрати в Сирії, навіть якщо гинуть регулярні російські військовослужбовці. Наразі ж дослідники звертають увагу на дуже обтічні формулювання: «Російських військовослужбовців там не було».

«Так, дійсно, не було. Була ПВК», — погоджується Кирило Михайлов.

У цих людей у профілях соцмереж — немає інформації, де вони служили. На відміну від кадрових військових, які, нагадує дослідник, ще з 2014-го часто додавали світлини зі своїх військових частин.

Групове фото російських найманців, яке, на думку розслідувачів, зробили влітку 2014 року в Старобешівському районі Донецької області. Одного з найманців упізнали як бійця з позивним «Шланг», він загинув у Сирії в середині грудня 2015 року — підірвався на протипіхотній міні, повертаючись із розвідки в складі групи із семи осіб з групою з семи осіб Фото розміщене бойовиками «Ісламської держави»

Родичі, яких опитало російське видання РБК, кажуть: «Він поїхав до Сирії за контрактом, заробляти гроші». Як найманці це зазвичай і описують. Кирило стверджує, що платять їм набагато більше, ніж будь-якому російському контрактникові, з урахуванням бойових надбавок.

У своїх звітах аналітики СІТ спираються на дані «анонімних інтернет-дослідників». Ті перевіряють соціальні мережі й місцеві ЗМІ за словами «загинув в Сирії», «загинув в Дейр-ез-Зорі» тощо. CIT знаходить дописи, на які посилаються «аноніми», й перевіряють, чи не фейкова сторінка. Ознаки справжнього профілю: якщо люди пишуть слова скорботи, якщо є друзі й особисті світлини.

Навіщо РФ приватні військові компанії штибу «Вагнера»?

Узагалі ПВК у нормальному вигляді — це світова практика, пояснює дослідник СІТ. Але є різниця між ПВК, які займаються тиловими завданнями і не вступають у бій, і цим озброєним формуванням, яке реально десь воює. Це практично безпрецедентний випадок.

Насправді, контроль над родовищем — це побічна функція.

«Вагнер» створили, щоб не визнавати втрати російської армії у війні в Сирії, — каже Кирило Михайлов. — Щоб там могли гинути росіяни, яких можна не визнавати. І це вже моральне питання: коли є держава, то воювати повинні саме військові, як це заведено в західних країнах».

Майкл Вайс додає, що російській владі вигідно покладатися на найманців, бо їх можна використовувати як витратний матеріал, водночас заперечуючи навіть сам факт їхнього існування. І нинішня реакція Москви лише підтверджує це. Також це допомагає росіянами перевіряти «на міцність» США, оцінюючи їхню здатність стримувати супротивника в Сирії.

Російська військова техніка на авіабазі «Хмеймім» у провінції Латакія, Сирія, 4 травня 2016 року Фото: EPA-EFE/SERGEI CHIRIKOV

Як американці і росіяни координують свої дії в Сирії?

«Ми насамперед мали захищатися», — такою була  відповідь генерал-лейтенант Гаррігана американським журналістам. Ті критикували розвідку — чому військові США не знали достеменно, хто саме у складі угруповання, по якому вони завдали удар?

Журналіст Майкл Вайс пояснює, що сили США повідомляють російським колегам, коли перетинають повітряний чи наземний простір, що контролюють росіяни, і намагаються триматися подалі одне від одного.

«Упродовж останніх років, відколи США почали воювати з «Ісламською державою», це вона насамперед здійснює воєнні операції проти джихадистів-сунітів, і намагається запевнити сторони, що вони не воюють проти режиму Асада, іранців чи росіян. Америка обмежена, адже веде контр-терористичну операцію».

Однак, за словами Вайса, в майбутньому політика США в Сирії може змінитися, але це буде передусім посилення геополітичного протистояння, щоб завадити супротивникам зміцнити вплив у Сирії.

ГРОМАДСЬКЕ

dsq_needs_sync:
1
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *