• Українська
  • Русский

Вони критикували Путіна – вони були вбиті (СПИСОК)

Не всі, хто свариться з президентом Росії Володимиром Путіним, гинуть за жорстоких або підозрілих обставин – далеко не всі. Але досить багато гучних критиків політики Путіна було вбито, щоправда Кремль упродовж багатьох років завжди з презирством відкидав саме поняття політичних вбивств.

Про це йдеться у матеріалі журналіста Девіда Філіпова, який було опубліковано на The Washington Post. За його словами, критики Путіна не могли не провести паралелі з незрозумілою загибеллю інших ворогів Кремля.

“У мене склалося враження (я сподіваюся, що це просто враження), що в Росії почала поширюватися практика вбивства політичних опонентів”, – цитує журналіст слова Геннадія Гудкова – колишнього депутата Думи та екс-співробітника ФСБ. Далі Девід Філіпов наводить імена кількох відвертих критиків Путіна, які пішли на той світ за загадкових обставин.

Борис Нємцов, 2015 рік

Нємцов, Росія, протестУ 1990-х роках Нємцов був політичною зіркою “молодих реформаторів” пострадянської Росії. Він став віце-прем’єр-міністром, і деякий час його вважали можливим майбутнім президентом, але у 2000 році саме Путін змінив колишнього президента Бориса Єльцина.

Тоді Нємцов публічно підтримав цей вибір, однак згодом все більше почав критикувати чинного російського президента. Зокрема, на це вплинуло рішення Путіна обмежити громадянські свободи.

Зрештою Нємцова відсунули на задній план російського політичного життя. Він очолив масові вуличні мітинги на знак протесту проти результатів парламентських виборів 2011 року та писав статті про корупцію чиновників. Його також кілька разів заарештовували, коли Кремль розправлявся з опозиційними мітингами.

У лютому 2015 року лише за кілька годин після пропозиції приєднатися до демонстрації проти військової участі Росії в Україні Нємцову вистрілили в спину чотири рази невідомі нападники, за версією Кремля. Путін взяв розслідування вбивства Нємцова “під персональний контроль”, але вбивця залишається на волі й досі.

Борис Березовський, 2013 рік

Березовський, Путін

Березовський вважається самопроголошеним магнатом, який міцно закріпився у внутрішньому колі Єльцина в кінці 1990-х і сприяв приходу Путіна до влади, включно з кампанією в ЗМІ, яка оббрехала Нємцова.

Щоправда за нового президента Березовський не зміг отримати той вплив, на який сподівався. Конфлікт із Путіним призвів до його вигнання з країни до Великобританії, де він поклявся повалити президента. Він також звинуватив Кремль в організації вбивства Олександра Литвиненка, колишнього офіцера розвідки та інформатора,якого отруїли в 2009 році.

Березовського знайшли мертвим у зачиненій ванні в своєму будинку у Сполученому Королівстві, з зашморгом на шиї, тому спочатку це визнали самогубством. Однак слідчі не змогли встановити причину смерті.

Станіслав Маркелов і Анастасія Бабурова, 2009 рік

Маркелов, Бабурова, Путін

Маркелов був адвокатом з прав людини та прославився тим, що представляв чеченське цивільне населення в справах проти російської армії. Він також представляв журналістів, що опинилися в скрутному становищі після написання статей, які критикують Путіна, зокрема і кореспондента “Нової газети” Анну Політковську, яку вбили у 2006 році.

Маркелова застрелив озброєний чоловік у масці біля Кремля. Бабурову, також журналістку “Нової газети”, убили, коли вона намагалася йому допомогти. Російська влада заявила, що за цими вбивствами стоїть неонацистське угруповання, і двох її членів було засуджено за їхнє вбивство.

Сергій Магнітський, 2009 рік

Магнітський, Путін

Юрист Сергій Магнітський помер у в’язниці в листопаді 2009 року, після того, як його, імовірно, жорстоко побили, а потім відмовили в медичній допомозі. Він працював на британсько-американського бізнесмена Вільяма Браудера та розслідував справу про велике податкове шахрайство.

Журналіст припускає, що Магнітського могли заарештувати після того, як він виявив докази того, що до шахрайських схем було залучено і правоохоронців.

У 2012 році Магнітського було посмертно визнано винним в ухиленні від сплати податків, а Браудер лобіював в уряді США питання, щоб накласти санкції на тих, хто був причетним до його смерті. У підсумку закон про санкції названо на його честь, і відтоді застосовується до порушників прав в інших справах.

Наталія Естемірова, 2009 рік

Естемірова, Путін

Наталія Естемірова була журналісткою, яка розслідувала викрадення та вбивства, які стали звичайним явищем в Чечні. Там проросійські сили безпеки здійснювали жорстоке переслідування, щоб знищити ісламських бойовиків, відповідальних за чи не найстрашніші теракти у країні.

Як і журналістка Анна Політковська, Естемірова розповідала про цивільних осіб, які часто виявлялися між цими двома жорстокими сторонами, наголошує автор.

Естемірову викрали біля її будинку, кілька разів вистрілили, в тому числі впритул у голову, і викинули в лісі поблизу. Нікого не засудили за її убивство.

Анна Політковська, 2006 рік

Політковська, Путін

Анна Політковська була російським кореспондентом “Нової газети”, в своїй книзі “Путінська Росія” вона звинуватила господаря Кремля в тому, що він перетворив країну на поліцейську державу.

Крім того, журналістка багато писала про зловживання в Чечні та кілька разів з’являлася на радіошоу в Москві.

Її розстріляли впритул у ліфті її будинку. У злочині звинуватили п’ять осіб, але суддя виявив, що це було вбивством за контрактом і за нього заплатили 150 тисяч доларів. Особу замовника так і не встановили.

Путін й досі заперечує причетність Кремля до вбивства Політковської, стверджуючи, що її “смерть сама собою завдає більшої шкоди нинішній владі як в Росії, так і в Чечні, аніж її діяльність”.

Олександр Литвиненко, 2006 рік

Литвиненко, Путін

Колишній агент КДБ Олександр Литвиненко помер через три тижні після того, як випив чашку чаю зі смертельним полонієм-210 в лондонському готелі. Британське розслідування показало, що Литвиненко отруїли російські агенти Андрій Луговий і Дмитро Ковтун, що діяли за наказом, “який ймовірно, схвалив Путін”.

У підсумку Росія відмовилася екстрагувати агентів, а у 2015 році російський президент вручив Луговому медаль за “заслуги перед вітчизною”.

Зазначається, що після покидання ФСБ, Литвиненко став активним критиком служби, якою керував Путін, і пізніше звинуватив службу безпеки в організації серії вибухів у будинках, яка шокувала Росію у 1999 році та внаслідок якої загинули сотні людей.

Опісля відбулося вторгнення Росії до Чечні , а разом з ним і прихід до влади Путіна. За підозрами Литвиненка, до частини плану приведення Путіна до Кремля був причетний і Березовський, однак пізніше саме останній спробував звинуватити президента РФ у вбивстві екс-агента КДБ, який своєю чергою звинуватив Путіна у вбивстві Політковської.

Сергій Юшенков, 2003 рік

Юшенков, Путін

Привітний колишній полковник армії був фаворитом парламентських репортерів на початку 1990-х років. Сергій Юшенков тільки зареєстрував свій рух “Ліберальна Росія” як політичну партію, коли його застрелили біля власного будинку у Москві.

Причиною злочину могло стати те, що він збирав докази, які, на його думку, вказували, що уряд Путіна стояв за одним із вибухів квартир у 1999 році.

Юрій Щекочихін, 2003 рік

Щекочихін, Путін, Росія

Журналіст і автор, який писав про злочинність і корупцію в колишньому Радянському Союзі, коли це було ще дуже важко робити. Він розслідував вибухи будинків у 1999 році для “Нової газети”, коли в липні 2003-го його вразила таємнича хвороба.

Помер Щекочихін раптово, за кілька днів до того, як повинен був виїхати до Сполучених Штатів. Медичні документ журналіста російська влада оголосила секретними.

Джерело: канал 24

dsq_thread_id:
5665454210
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *