Деталі конкурсу з обрання керівництва Державного бюро розслідувань і ефективність новоствореної структури, співпраця між правоохоронними органами, зміни до Регламенту Вищої ради правосуддя.Про ці та інші питання реформування правоохоронної та судової системи, які турбують чи не всіх українців, інтернет-видання Ukr.lifeпоговорили з Ольгою Варченко – керівником управління процесуального керівництва, підтримки державного звинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.
Добровільний візит до вартових порядку- випадок одиничний, проте на підсвідомості знаєш як себе поводити, і з автоматизмом вмикаються «дисципліна», «організованість» і «вимушений спокій». Перевірка документів перед масивними залізними дверима відбувається ретельно, але швидко.
Ольга Олександрівна Варченко, крім того, що є начальником управління, ще одна з 19 кандидатів у конкурсі на посаду Директора Державного бюро розслідувань або його заступників, правоохоронного органу, що наразі створюється.
- При створенні нового органу у суспільства завжди виникає безліч питань щодо необхідності і доцільності його створення. Державне бюро розслідувань буде мати якісь особливі кардинальні підходи до протидії корупції та розслідування злочинів?
Найбільшою перевагою новоствореного органу буде підготовлена команда освічених спеціалістів, кращих фахівців з багатим досвідом саме у правоохоронній сфері, майстрів своєї справи. Адже, не всі «новачки» витримають навантаження. У Державному бюро розслідувань вже немає часу навчатися, ми повинні одразу демонструвати результат. Виникає багато ситуацій, коли нова «свіжа кров» у прокуратурі боїться навіть до громадян вийти, бо вони не знають як спілкуватися, як себе поводити. Але ж незадоволені громадяни можуть бути агресивно налаштовані не до конкретного прокурора, а в загальному – до системи. І на жаль, цих молодих людей вже скоро нікому буде і навчати.
Закон України «Про Державне бюро розслідувань». Стаття 10:
Поширена думка, що керівник повинен, перш за все, бути менеджером, але ці переконання не для правоохоронної сфери. Якщо зараз Державне бюро розслідувань працювало би, тоді справи щодо трагедії в Княжичах, Кривому Озері, конфлікт Пашинського були б провадженнями, які розслідувало ДБР. І, я впевнена, що результативність у розслідуваннях була б інша. Гарні лозунги – не завжди гідний результат. Усі звикли до того, що, чим більше критикуєш старі структури і систему, тим більше ти – надія нації, хоча претензії закінчуються тільки галасом.
І ще, треба активно долучати тих спеціалістів, яких навчала наша держава, витрачала кошти з державного бюджету на їх підготовку, використовувати їх професійний досвід, а не набирати «барменів», як це вийшло з поліцейськими. Звичайно, необхідно здійснювати більш жорсткий відбір: проводити відповідні перевірки, співбесіди.
- Що є для головним для потужності такого органу, як Державне бюро розслідувань: правильна локалізація територіальних представництв, штатний розпис або бюджет, що буде виділений?
Структуру Державного бюро розслідувань буде представляти Центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. Наскільки територіальні органи будуть самостійні у своїй діяльності зараз важко сказати – усе залежить від керівника, його професіоналізму і вміння правильно організувати роботу. Наприклад, перший заступник повинен відповідати за слідство, інший заступник – за оперативні підрозділи. Роботи буде дуже багато.
Гранична чисельність працівників буде становити 1500 осіб. Я не погоджуюся з набором такої малої кількості спеціалістів, буде велике навантаження. Наприклад, тільки на кінець 2016 року у провадженні слідчих Генеральної прокуратури перебувало майже 45 тисяч кримінальних проваджень, проте, за розширення структури говорити зарано. Тому, коли запуститься ДБР, тоді можна буде казати чого не вистачає, а що зайве.
- Говорячи про незалежність ДБР, слід під цим розуміти, насамперед, незалежність його саме від політичного впливу…Як буде здійснюватися внутрішня безпека в ДБР?
Якщо звертатися до закону, то забороняється незаконне втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об’єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність ДБР.При цьому особливо важливими є гарантії процесуальної незалежності слідчого і, звичайно, все залежить від доброчесності кадрів.
Передбачено, що підрозділам внутрішнього контролюнадано право проводити оперативно-розшукову діяльність, здійснювати контроль за дотриманням працівниками ДБР правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення конфлікту інтересів, проводити перевірки на доброчесність та моніторингу способу їх життя, проводити службові розслідування тощо.
Ще не потрібно забувати і про зовнішню безпеку: для працівників органу, що буде протистояти верхівці влади, необхідна захищеність при дискредитаційних компаніях, чорні піар-кампанії, які будуть розгортатися проти них. Щоб спіймати злочинців, ми повинні йти попереду технологічного прогресу, мати найкраще технічне забезпечення.
- Активна взаємодія і дружба з вже подібними існуючими організаціями також будуть одними із завдань ДБР?
ДБР покликане розслідувати злочини посадовців найвищого рівня, хоча певне дублювання функцій з іншими органами існує. Щодо службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», осіб, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад державної служби, суддів та працівників правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів НАБУ; щодо службових осіб НАБУ, САП, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ; злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, крім злочинів, передбачених ст. 422 КК України.
Відсутність конфліктів між органами – це заслуга керівників, завжди можна дійти згоди. Але, все ж таки, недосконалість законодавства породжує ці конфлікти.
НАБУ може забрати якусь справу, будь-яке провадження, яке воно вважає пов’язане з корупційним напрямком. На даний час вже сформована певна практика щодо взаємодії : якщо злочин має не чітке розмежування, то ми створюємо спільні групи. А якщо, скажімо, злочин завершується шахрайством, справа потрапляє в руки ГПУ, якщо корупційний злочин – до НАБУ.Наприклад, організована злочинна група затримана на корупційному злочині. Якщо двадцять членів групи і тільки один епізод корупційного злочину, то немає сенсу це провадження передавати НАБУ.
Узагалі, суперництво буде тільки перешкоджати досягненню спільної мети. Ефективність роботи такого органу як ДБР суттєво підвищиться, якщо воно діятиме в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами, громадянами, ЗМІ, які мають сприяти викриттю злочинних діянь, вчинених високопосадовими особами органів державної влади та управлінь.
- Розкажіть про особливості організації конкурсу на посаду директора ДБР. Певні вимоги та складності проведення?
Кандидати на посаду пройшли перевірку великою кількістю тестів, тому конкурс так довго триває. Наразі залишилося пройти спецперевірку, поліграф і остаточну співбесіду. Претендентів на посади директора і перших заступників – 19 осіб. Чекаємо на фінальну стадію.
Відомості про кандидатів можна знайти за посиланням: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249126959
- Як ви оцінюєте власні сили у цій битві за посаду Директора Державного бюро розслідувань?
Усі, хто пройшли численні конкурси, вже фаворити. Дійсно, у конкурсі беруть участь кандидати з найвищим рівнем професіоналізму, вони варті керівних посад у новому органі.
Як на мене, саме здобуття якісної освіти, вміння оперувати професійними навичками, порядність і, не менш важливо, стресостійкість – трамплін для високого стрибка. Ці складові забезпечать перемогу.
- Ваш багатий досвід успішного управління в правоохоронних органах – це також великий плюс. Який ви керівник?
Від правильної організації роботи залежить яким буде результат, тому я прихильник «виробництва замкнутого циклу». Обґрунтую: в одному департаменті зосереджено слідство, процесуальне керівництво, представництво і аналітика.Слідчі і прокурори працюють разом в одному приміщенні, разом розслідують провадження.
Мій принцип роботи – партнерство слідчого, процесуального керівника і оперативного працівника. Якщо ці троє будуть працювати однаково з чітким розподіленням того, хто за що відповідає, буде ефективність і результативність. А якщо прокурор тільки вказівки писатиме слідчому, толку з цього не буде. Також є ще одна перевага такої організації: коли прокурор буде йти до суду, він може чітко відповісти як все відбувалося, створить картину подій, які мали місце.
Вказівки потрібно залишити на крайні випадки, не підтримувати те, що залишилося від «совдепівської» системи: коли прокурор наглядав за слідчим і прописував йому пункти обов’язкові для виконання. Амбіції й емоції, що часто керують нами, необхідно прибирати на верхню полицю і працювати на загальний результат.
Дивіться: Повна версія інтерв’ю з Ольгою Варченко
Катерина Боненко
- dsq_thread_id:
- 5616573811
- dsq_needs_sync:
- 1
