Перед матчами між командами з різних дивізіонів в рамках кубкових турнірів прийнято говорити про особливість формату змагань на вибування, про підвищені шанси на сенсацію та очікування дива. На ранніх стадіях, коли в цілому зрозуміло, хто жертвує кубком, а хто ставить перед собою конкретні цілі, такі розмови мають під собою вагу. Коли ж справа доходить до вирішальних етапів, тобто відстань до трофею скорочується до одного двох матчів, вже не до сентиментів.
“Інгулець” став сьомим клубом в історії Кубку України, який в півфіналі представляв не елітний дивізіон. Ні статусним “Волині” з “Карпатам”, ні “Севастополю” з “Миколаєвом”, ні друголіговим “Дніпру-1” зі “Славутичом” не вдалось зробити останній крок до вирішального матчу. Команда з Петрового стала першовідкривачем, написавши главу в історії українського футболу, співставну за своєю масштабністю з перемогою “Ворскли” у 2009-му, чи навіть “Таврії” в 1992-му.
Кубок України. Півфінал
17 квітня. Петрове. Стадіон “Інгулець”
“Інгулець” – “Зоря” 2:1
Гол: Запорожець 15, Щедрий 38 – Чеберко 45+1
“Інгулець”: Ситников – Балан, Ковальов, Павлов, Синьогуб – Лупашко – Сичінава (Писко 85), Запорожець, Клименко, Щедрий (Козак 79) – Мішуренко (Сула 74)
Тренер: Сергій Лавриненко
“Зоря”: Луїс Феліпе – Тимчик (Кабаєв), В.Вернидуб, Чеберко, Міхайлченко – Сілас, Арвеладзе – Караваєв, Лєднєв (Громов 73), Луньов (Хомченовський 52) – Будківський
Тренер: Юрій Вернидуб
Арбітр: Дмитро Кутаков (Київська обл.)
Попередження: Павлов 50, Ситников 88 – Арвеладзе 30
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
