• Українська
  • Русский

Багаті мало платять. Уряд хоче посилити контроль за статками заможних

З 1 січня 2019 року багаті українці можуть опинитися під посиленим контролем податківців. Такий проект закону розробив Мінфін.

19 липня документ з’явився у порядку денному профільного урядового комітету — за крок до розгляду на засіданні Кабміну.

Проте Мінфін відкликав проект для доопрацювання. Повернутися до його розгляду відомство планує у вересні. Офіційне пояснення — акт не повністю відповідає заявленим у ньому цілям.

Які норми містить документ, і що чекає на заможних українців, з’ясовувала ЕП.

Уперше Мінфін виніс проект про посилення контролю за статками багатих українців на публічне обговорення у квітні 2018 року. У квітневому документі не було дати набуття ним чинності. Останній документ, від 23 червня за підписом в. о. міністра фінансів Оксани Маркарової, запроваджує конкретний термін: з 1 січня 2019 року.

Чого хоче уряд

Ідея посилити контроль за статками багатих українців не нова.

У 2016 році пункт про ідентифікацію в законі high level individuals (українців з високим рівнем доходу) був у меморандумі про співпрацю України з МВФ. Україна його не виконала, а після перегляду програми цей пункт з меморандуму зник.

Контроль за доходами багатих громадян важливий і з точки зору обміну інформацією з іншими країнами.

“Законопроект про посилення контролю за статками заможних українців містить важливі зміни, передбачені Дорожньою картою щодо впровадження міжнародних стандартів прозорості та обміну інформацією”, — наголошує експерт “Реанімаційного пакета реформ” Ілля Несходовський.

За його словами, документ дозволить Україні реалізувати вимоги із запровадження Стандарту обміну інформацією за запитом (EOIR) та Стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією (AEOI).

“У випадку неухвалення цього законопроекту Україна ризикує не пройти експертне оцінювання країнами-партнерами, призначене на четвертий квартал 2018 року. Наслідки можуть бути катастрофічними: український бізнес потрапить під обмеження або блокування операцій, що здійснюються з іноземними контрагентами”, — зазначає Несходовський.

Ще одна причина — у 2017 році Україна приєдналася до плану BEPS — Base erosion and Profit Shifting. Це комплекс міжнародних заходів з протидії розмиванню оподатковуваної бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, розроблений країнами G-20 і членами ОЕСР.

Хто вони — “багаті українці”?

У розумінні Мінфіну платник податків з високими статками — це той, хто відповідає одному з трьох критеріїв.

Перший критерій. Платник є кінцевим бенефіціаром великого платника податків.

Великий платник податків — юридична особа або постійне представництво нерезидента в Україні з обсягом доходів за рік, що передує звітному, понад 50 млн євро. Також великими вважаються платники, які сплатили до держбюджету понад 1 млн євро податків. При цьому сума сплачених податків без митних платежів повинна перевищувати 500 тис євро.

Другий критерій. Українець прямо або опосередковано володіє десятьма і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій податкового резидента іншої держави з доходами понад 1 млн євро за рік, що передує звітному.

Третій критерій. Річний дохід українця перевищує 50 млн грн.

Отже, якщо платник податків має статус “особи з великими статками”, це буде відображатися у державному реєстрі фізичних осіб.

Для багатих українців законопроект запроваджує штрафи за несвоєчасне подання податкових декларацій. Розмір штрафу — 10% від суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, податківці зможуть довше перевіряти декларації заможних громадян. За проектом, контрольні органи матимуть право перевірити правильність даних у податкових деклараціях протягом 3 650 днів (10 років) з дня подання декларації.

Наразі податківці можуть перевіряти платника податків протягом 1 095 днів після подання декларації та 2 555 днів, якщо йдеться про операції трансфертного ціноутворення.

Збільшення строків для перевірки пов’язане із складною структурою доходів багатих громадян та труднощами, які виникають у випадку підтвердження інформації в іноземних державах.

Багато статків — мало даних

Найбільше інформації ДФС має про статки чиновників та депутатів, тобто тих, хто потрапляє під дію е-декларування.

З фізичними особами все складніше. Рівень тіньової економіки оцінюється 33 відсотками, тож очевидно, що добровільно свої доходи декларують не всі громадяни. За даними ДФС, у 2018 році декларації подали понад 507 тис українців.

Раніше в. о. голови ДФС Мирослав Продан заявляв, що загальна сума задекларованого платниками податків доходу становила у цьогорічній кампанії 57,5 млрд грн — на 13% або на 6,7 млрд грн більше, ніж у 2017 році.

За його словами, порівняно з 2017 роком збільшилася кількість платників, які задекларували до сплати в бюджет понад 10 млн грн. У 2018 році такі суми задекларували 12 осіб, у 2017 році — 7.

Кількість мільйонерів збільшується не лише завдяки розвитку бізнесу. Є також категорія підприємців, які отримували валютний дохід і опинилися серед мільйонерів через падіння курсу.

Як підрахували у Мінфіні, середня кількість банківських рахунків на одну особу з високими статками — від трьох до п’яти. Проблема в тому, що доступ ДФС до цих рахунків обмежений. Інформацію про рух коштів фіскали можуть отримати лише за рішенням суду.

Якщо законопроект запрацює, то банки надаватимуть ДФС розширену інформацію про своїх заможних клієнтів на письмову вимогу податківців. Йдеться про залишок коштів на рахунках, операції списання та зарахування коштів. ДФС фактично отримає доступ до банківської таємниці.

Що це дасть?

Мінфін переконує, що ця інформація дозволить виявляти осіб, які ухиляються від сплати податків, запобігати виведенню коштів з України, наповнювати бюджет.

“Світова практика підтвердила: від спеціальних заходів у роботі з платниками податків, які мають великі статки, держава може отримати значну користь, оскільки відносно незначна кількість платників забезпечує великий відсоток загального обсягу доходів”, — наголошується у пояснювальній записці до законопроекту.

При цьому співрозмовники ЕП в уряді запевняють, що наразі йдеться про посилення контролю за багатими українцями. Підвищення податків не планується.

Що далі

За інформацією джерел ЕП, доопрацювання законопроекту може тривати мінімум до вересня.

Перспективи його ухвалення нечіткі. Провести документ через Кабмін та парламент буде складно, бо він зачіпає чутливі моменти.

Перший момент стосується розкриття банківської таємниці.

Як зауважив співрозмовник ЕП в уряді, “тільки від цієї думки усі впадають у паніку”.

За його словами, інший суперечливий момент — якість ефекту.

У світі результати неоднозначні: десь — вийшло, десь — ні.

Коли у Франції посилили податковий контроль і ввели високі податки для багатих, відбулося перетікання капіталу. Платники почали переводити свої рахунки в сусідні країни, хоча продовжували отримувати дохід у Франції.

Узгоджені не всі моменти щодо санкцій.

“Що робити, якщо декларацію подав, але вказав не все? Заробив 2 млн грн, вказав — 1 млн грн. За невказану різницю, крім донарахування податків, ще потрібно заплатити штраф. Це потребує додаткового внормування”, — пояснює співрозмовник ЕП в уряді.

Також можливий тиск на платників з боку податківців після отримання ними нових повноважень.

Крім того, доступ ДФС до банківської таємниці напередодні виборів може мати непередбачувані наслідки і розкрити небажані фінансові зв’язки.

ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА

dsq_needs_sync:
1
Tagged under