Що робити, якщо дитина неслухняна: 5 порад

Караючи дитину за непослух, ви дуже ясно повинні представляти що і чому ви робите, а також розуміти, чим саме було викликано покарання поведінки дитини. Якщо син розлив воду на підлозі, тому що хотів допомогти вам полити квіти, але не втримав в руках важку пляшку – це привід не для покарання, а для покупки маленької і легкої лійки, з якої малюк зможе поливати рослини, не завдаючи шкоди вашому дорогоцінному паркету і не засмучуватись від власної невмілості. А ось якщо дитина свідомо робить якусь дію, що колись уже було однозначно заборонена, то за цим має йти покарання. При цьому важливо, щоб заборони і покарання обмовлялися заздалегідь, а не тоді, коли проступок уже пройдено.

Головний принцип полягає в тому, щоб карати проступок, а не саму дитину! Тільки при дотриманні цього принципу не постраждає ні самооцінка, ні упевненість в собі, а покарання принесе реальну користь.

Щоб було легше впоратися з дитиною, спробуйте наступне:

1. Стілець для тайм-ауту

Це найбільш ефективне покарання для дитини від 2 до 5 років. Призначте один зі стільців у вашому будинку стільцем для тайм-ауту або стільцем «посидь-заспокойся». Купіть пісочний годинник на 3 хвилини. Кожен раз, коли дитина не слухається, відправляйте її на цей стілець, перевертайте пісочний годинник і пояснюйте дитині, що вона має сидіти на стільці, поки не скінчиться пісок. Якщо встеє раніше, посадіть знову і знову поставте пісочний годинник. Малюк повинен просидіти на стільці без перерви три хвилини. При цьому на самому стільці він може робити що хоче – головне, щоб не вставав з нього. Цей метод вимагає навчання, тобто спочатку дитина буде пручатися, постійно збігати зі стільця і, можливо, вам доведеться застосовувати фізичну силу для того, щоб посадити назад. Але, повірте, якщо ви проявите твердість, поступово малюк прийме це як неминучість і буде на ньому сидіти і думати про те, що він був не правий. Три хвилини – це досить довго для дитини, щоб встигнути про все подумати.

2. Позбавлення привілеїв

Те, що дитина дуже любить робити – дивитися мультики, грати в певні ігри, солодке, читання на ніч. У кожній родині свої привілеї, але стежте за тим, щоб у дитини було, що втрачати.

3. Позбавлення об’єкта порушення правил

Це можливо не завжди, але, якщо можливо, зазвичай, дуже дієво. Дитина рве книжки – заберіть книжки. Найкраще, якщо вони будуть стояти так, щоб можна було їх бачити, але не можна самостійно взяти. Не хоче прибирати іграшки? Приберіть їх самі і знову таки поставте поза зоною досяжності. Дайте дитині час подумати, зрозуміти, попросити вибачення і пообіцяти, що більше так не буде.

4. Ігнорування

Ігнорування дитини має бути адекватне віку. Для дворічної дитини ви можете відмовитися разом грати і займатися тільки своїми справами і при цьому постійно пояснювати, чому ви не граєте з нею. Для трьох-чотирьох річного – ви можете не розмовляти, але кожен раз, коли малюк до вас звертається, кажіть, що не розмовляєте з ним з таких-то причин і що він повинен зробити, щоб ви знову стали з ним розмовляти. Якщо дитині п’ять років або більше, можна один раз сказати, що ви на нього образилися і чекаєте вибачень і після цього ніяк на дитину не реагувати. У будь-якому випадку, будьте тут акуратні і чуйні до своєї дитини, це покарання дійсно дуже важке.

5. Покарання жарт

Таке покарання може бути застосовано за зовсім несуттєві провини. Наприклад, якщо син час від часу забігає в квартиру в брудному взутті, змусьте його 10 разів присісти, повторюючи фразу “Чистота-запорука здоров’я!”. Так, в жартівливій формі можна привчити дитину до порядку.

Даючи покарання дитині, намагайтеся дотримуватися наступних правил:

1. Покарання не повинно завдавати шкоди – фізичної або психологічної.
2. Не карайте «для профілактики». Покарання може слідувати тільки за реальний вчинок.
3. Покарання має бути одне і відразу за все, навіть якщо дитя наробило сто бід поспіль.
4. Покарання не має скасовувати нагороди: не можна позбавляти дитину того, що вже було подаровано раніше. Не рекомендується в якості покарання порушувати дані раніше обіцянки, якщо це не було спеціально обумовлено. Можна заздалегідь попередити: «Якщо ти зробиш те-то і те-то, в зоопарк в неділю не підемо». Але заявити в неділю вранці: «Ах так! Ти, виявляється, знову набешкетував? Ну все, зоопарк відміняється!» – погано.
5. Покарання має слідувати відразу за «злочином». Покарання має бути разовою і нетривалою акцією, його не можна розтягувати надовго. Накоїв – покарали – і крапка.
6. Покарання не повинно бути шантажем. Намагайтеся не маніпулювати почуттями дитини, погрожувати їй тим, що ви будете засмучені його поведінкою.
7. Покарання має бути послідовним. Якщо ви караєте дитину, піддавшись раптовому сплеску роздратування, для дитини це означає непередбачуваність покарання, і, як наслідок, постійний стан тривоги і стресу. По можливості попереджайте дитину заздалегідь, за що і як вона може бути покарана. Не залякуйте, не погрожуйте, а саме попереджайте!

Намагайтеся бути послідовними у відносинах з дитиною, і тоді з кожним днем вам доведеться карати дитину все рідше. Ви встановлюєте і міняєте правила в сім’ї, дитина повинна їх зрозуміти і прийняти, і цей процес триває до тих пір, поки ви її виховуєте. Як би важко зараз не було, повірте, настане момент, коли ви будете сумувати за цим періодом.

Джерело: Абеткаленд