• Українська
  • Русский
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Оновлені програми. Лайфхаки від практиків

З 1 вересня учні 5–9 класів уже навчаються за оновленими програмами. Новації цих програм – у формуванні ключових компетентностей (уміння вчитися, критично мислити, діяти в команді тощо), заміні вимог до учнів очікуваними результати роботи тощо. Обирати найефективніші форми роботи за цими програмами нині може сам учитель. Розібратися – як найкраще «сконструювати» урок, реалізувати ключові компетентності й «провести» наскрізні та традиційні змістові лінії програми – педагогам допомагають відеорекомендації вчителів-практиків на порталі EdEra.

Газета «Освіта України» продовжує знайомити вчителів з найкращими практиками, які застосовують освітяни країни.

Саме активні й відповідальні люди «рухають» нині найважливіші процеси перетворення нашої держави, захищають територіальну цілісність, розробляють стратегії розвитку. Тому громадянська відповідальність – одна з найнеобхідніших якостей, яку треба виховувати і в молоді, й у старших людей.

«Пігулки» від патерналізму

Учитель історії Черкаського НВО №36 Леся Хлипавка розповідає, за допомогою яких методик і педагогічних «прийомів» краще формувати таку відповідальність у школярів. Наприклад, учнів 5-го класу можна залучити до дослідницького проекту «Досліджуємо та турбуємося про пам’ятки історії рідного краю». Семикласникам варто запропонувати поміркувати про важливість захисту своїх прав і взаємозв’язок між громадянською позицією однієї людини і розвитком суспільства під час вивчення теми про появу в Англії Великої хартії вольностей 1215 року. Восьмикласники можуть скласти портрет козацького гетьмана Петра Сагайдачного і подискутувати про роль людини в історії та відповідальність за стан суспільства.

А ось учитель української мови та літератури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка Віталій Півторак для реалізації наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» використовує онлайн-посібник Ради Європи «Компас». У 20 «комірках» посібника зібрано вправи щодо освіти з прав людини, відповідальності за стан суспільства тощо. У другій «комірці» – «Громадянство та участь», – наприклад, розміщено приклади того, як розуміють громадянську відповідальність європейці.

– Для педагога-практика особливо корисними є розділ «Вправи» та рубрика «Зведена таблиця вправ», – розповідає вчитель. – Тут усе зрозуміло: одразу бачимо назву завдання, його тематичне спрямування, короткий зміст і очікувані результати від роботи.

Віктор Полторак пропонує підібрати у зведеній таблиці вправи, які можна дати учням під час вивчення новели Любові Пономаренко «Гер переможений» (розповідь про німецького полоненого, який разом з іншими відбудовував квартал в українському місті). Наприклад, під час виконання вправи «Сила квітів» можна поговорити про символи, силу добра, права людини тощо. Квітка на клумбі, яку посадив Фрідріх, – це намагання зробити приємне, речі для полених – символ милосердя та прощення тощо.

Педагог радить не лякатись, якщо в роздаткових матеріалах на сайті будуть слова англійською, адже це слушна нагода скористатися набутими знаннями з іншого предмета.

Як перевезти рояль у зламаному ліфті

Професія програміста – одна з найбільш перспективних у XXI столітті. Ази програмування потрібні не лише «просунутим комп’ютерникам», а й представникам усіх інших професій, де використовуються сучасні технології. Тому і батьки, й учні очікують від учителів інформатики, що вони навчать школярів основ цього важливого вміння.
Учитель інформатики львівського НВК «Школа-гімназія «Сихівська» Оксана Пасічник придумала і застосовує на своїх уроках чимало авторських методик, які не тільки навчають основ програмування, а й реалізовують ключові компетенції – уміння працювати в команді, самостійно навчатися тощо.

Свої відеорекомендації пані Олена починає з роз’яснення, що у новій навчальній програмі з інформатики не вказано, яку саме мову програмування потрібно застосовувати на уроках. Тому педагог повинен обрати цю мову сам – залежно від власних умінь і наявного програмного забезпечення.
Олена Пасічник радить використовувати безкоштовні середовища з візуальним інтерфейсом Scratch, Code.org. Каже: вони не вимагають «синтаксису» певної мови, а зосереджують увагу на мисленнєвих процесах. Учень формулює та подає проблему так, аби комп’ютер міг вирішити її в автоматизованому режимі. Це виробляє вміння компонувати задачі, виявляти шаблони та працювати з абстракціями.
Окрім того, робота в цих середовищах ще й надзвичайно цікава. Наприклад, Scratch дозволяє дітям створювати власні анімовані й інтерактивні історії та ігри.
Учнів старших класів пані Олена радить знайомити з більш професійними середовищами, доручати їм розв’язання реальних практичних задач. Наприклад – створення візуальних інтерфейсів для мобільних пристроїв чи WEB-програмування.
– Застосовуйте яскраві аналогії, які чудово запам’ятовуються, – радить учителька. – За допомогою таких аналогій складні алгоритми можна перетворити з теоретичного «баласту» на цінні практичні прийоми.
Алгоритм обміну значень двох змінних вона пояснює на прикладі коробочок.
 Для виконання такої дії варто використати третю «коробочку», тимчасову, – каже вчитель. – У неї покладемо вміст першої. У порожню першу перемістимо вміст другої. А тепер звільнимо тимчасову, перемістивши її вміст у вже вільну другу. Вуаля! Ми поміняли вміст першої і другої коробочок місцями. Завдання виконано. Також мої учні знають, як «перевозити рояль у зламаному ліфті». Так ми практикуємо пошук цілої частини та залишку від ділення. Розселяючи робінзонів на островах, вчимося використовувати умовну конструкцію. Подібна візуалізація залишиться чіткою асоціацією, на яку можна покладатися у наступних задачах.

Учитель наголошує: в сучасному світі всі проекти реалізовують команди, тому навички командної роботи такі ж важливі, як і вміння написати код. Сформувати взаємну відповідальність вдасться, якщо задачу розв’язуватимуть кілька учнів, кожен з яких відповідає за свою ділянку роботи. Наприклад, вивчаючи шифр Цезаря, школярі кодують повідомлення й обмінюються шифровками. (Шифр Цезаря – один з найдавніших шифрів, названий на честь римського імператора Гая Юлія Цезаря, котрий послуговувався ним для секретної переписки. За цим шифром кожний символ алфавіту замінявся іншим, що знаходився від даного на певній кількості позицій). Під час роботи усі помилки учні усувають без втручання вчителя.

«Спитай трьох, а тоді – вчителя»

–Хочу сказати й про помилки та філософське ставлення до них, – додає пані Олена. – Помилки під час навчання бувають у всіх. На жаль, у програмуванні вони неприпустимі, бо кожна похибка спричиняє зупинку роботи програми. Червоні літери на моніторі часто змушують дітей панікувати. Тому важливо пояснити учням, що помилка – не «армагеддон», а лише нагода пошукати додаткові вирішення проблемної ситуації. Часто достатньо лише критично переглянути попереднє рішення, випробувати іншу стратегію чи уважно перевірити крапки з комами.

При роботі з помилками вчитель застосовує прийом «Спитай трьох, а тоді – вчителя». Учень звертається за порадою до напарників, школяра за сусіднім комп’ютером, підручника чи інтернету. І лише якщо жодна із цих «інстанцій» не допомогла, радиться з педагогом.

Цей прийом позбавляє вчителя від шквалу елементарних запитань і звільняє час для деталізованої відповіді на складніші запитання. Окрім того, дає можливість школярам навчатися за найпрогресивнішою методикою у світі: навчайся, навчаючи інших.

А ще Олена Пасічник улаштовує з учнями найрізноманітніші дискусії. Наприклад, під час вивчення теми «Історія розвитку комп’ютерної техніки» не пропонує завчити дати й імена винахідників, а приносить малюнки із зображенням рахівниці, людини, пральної машини, комп’ютера, смартфона тощо і запитує: скільки комп’ютерів на цьому малюнку? Під час дискусії клас з’ясовує, що одне з визначень комп’ютера – пристрій, що рахує сам. Тому «комп’ютером» можна вважати і рахівницю, і людину. Так, сміючись, учні визначають, що можна вважати комп’ютером і якими були ці машини на різних проміжках часу.

– Програмування у школі – це не тільки вміння складати програми, це уроки, на яких практикуються співпраця, наполегливість, відповідальність та креативність, – переконана пані Олена.

Профілактика – краще

Уміння відповідально ставитися до свого здоров’я є необхідним навиком для кожного європейця. У країнах з найкращою медициною і найсучаснішими технологіями дітей навчають, що ліпше запобігти хворобі, ніж лікуватися. Наскрізна змістовна лінія «Здоров’я і безпека» допоможе виробити такий навик і в українських школярів.

Науковий співробітник відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки Олександр Козленко радить учителям акцентувати увагу на здоровому способі життя, розповідати про профілактику захворювань, шкідливі звички, які «підривають» здоров’я.

Зі старшокласниками варто говорити про безпечне життєве середовище й наслідки застосування сучасних біотехнологій. Під час позакласних занять можна провести, наприклад, проектно-рольову гру на тему «ГМО: за і проти». Одна група заздалегідь готує проекти з розробки генетично модифікованих організмів для вирішення якихось конкретних завдань (підвищення урожайності тощо), інша – представляє думки противників використання ГМО: релігійних, громадських, природоохоронних організацій. Найкращі проекти з розробки генетично модифікованих організмів можна подати на конкурс наукових розробок. За допомогою таких проектів, на думку науковця, можливо реалізувати кілька наскрізних ліній одночасно: здоров’я і безпеки, підприємливості й фінансової грамотності, громадянської відповідальності тощо.

«Сконструюй» урок і безпечний виріб

Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках трудового навчання допоможе учням виробити корисні й потрібні для життя навички.

– Серед основних змін у програмі з трудового навчання – відсутність обов’язкового для вивчення навчального матеріалу, –розповідає викладач Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини Андрій Терещук. – Якщо раніше було чітко написано, який саме матеріал і скільки часу має вивчатися у певному класі, то нині педагог може самостійно «конструювати» уроки.

Учитель разом з учнями може спланувати виріб від етапу проектування до виготовлення. Із самого початку роботи школярам треба ставити запитання: «Що я буду робити?», «Для чого мені це потрібно?».

Під час виготовлення виробу в етнічному стилі у 9 класі можна розглянути питання негативного впливу на природу впродовж застосування певної технології чи способу обробки. І замість лаку чи фарби обробити поверхню воском.

Протягом періоду конструювання іншого виробу – настільної лампи – у 8 класі можна доручити учням з’ясувати: скільки електроенергії споживає звичайна лампа розжарювання і скільки – світлодіодна, як вони витримують удари, чи можна переробляти використану лампочки. Під час дослідження учні з’ясують, що використовувати енергозбережні лампи набагато вигідніше. Крім того, їх можна здати на вторинну переробку.

 Працюючи, школярі зрозуміють, що їхній виріб має бути не лише корисним, а й екологічним, – наголошує Андрій Терещук.

Він радить учителям залучити дітей до проекту «Нове життя старим речам», спробувати змайструвати корисні речі з використаної сировини (наприклад, абажур), а при проектуванні полиці замінити дерево на оргскло. При цьому пояснити, що дерева допомагають зменшувати кількість вуглецевого газу в атмосфері і їх потрібно берегти.

Історія у «хмарі»

Сучасні учні змалку користуються гаджетами, знімають і монтують відео, блискавично орієнтуються в пошукових системах. Тому педагог, який стоїть біля дошки і переповідає матеріал з підручника, для них може бути нецікавим.

Це чудово розуміє вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області Олена Бурлака. Під час уроків вона застосовує сучасні технології і методики викладання. Зокрема, влаштовує вивчення «хмари». Його можна проводити і в «офісі 365» компанії «Майкрософт», і на інших платформах. «Хмарний» простір OneNote можна використати для роботи за технологією «перевернутий клас», для організації змішаного, дистанційного та індивідуального навчання.

Аби зробити уроки цікавими, педагог нерідко послуговується ресурсом «Ребус». Там можна знайти чимало головоломок і кросвордів на історичну тематику.

Ще один корисний сервіс – LearningApps. Це своєрідний конструктор для багатьох навчальних предметів. Тут, зокрема, можна створювати інтерактивні вправи, хронологічні ланцюжки, історичні відповідності тощо. І перевірити знання учнів в ігровій формі.

Колумб зі смартфоном

Не забороняє користуватися на своїх уроках смартфонами і планшетами й учителька англійської мови Бубнівсько-Слобідського НВК Черкаської області Валентина Тумасова. Каже: замість забороняти ці пристрої, набагато ефективніше «включити» їх у процес навчання.

Тому її учні легко долучаються до онлайн-конференцій з учнями з інших країн, обговорюють – що хвилює їхніх однолітків, про що вони мріють, як вирішують свої проблеми. Завдяки такому спілкуванню учні з української глибинки не тільки вчать мову, а й відчувають себе невіддільною частиною світової спільноти.

Валентина Тумасова, зокрема, активно використовує прийом «навчальні станції»: на початку уроків учні об’єднуються у групи, отримують певні завдання і покрокову інструкцію. На кожне завдання відводиться чіткий проміжок часу. За сигналом групи змінюють станцію. За урок кожна команда проходить усі наявні «станції» і в кінці уроку формулює – як виконали завдання і чого навчилися. Під час цих занять також застосовують принцип: перш ніж запитати в учителя, запитай у трьох членів команди. Таким чином педагог виконує роль фасилітатора, а діти вчаться отримувати інформацію з різних джерел і, за необхідності, пояснювати товаришеві завдання. Така форма роботи розвиває вміння працювати в команді, вирішувати проблеми, критично мислити.

Учитель вважає, що надзвичайно важливо навчати школярів того, що знадобиться за межами класної кімнати. Наприклад, під час засвоєння теми «Робота і професії» у 9 класі учні влаштовують «мозковий штурм» у групах щодо уявних ситуацій – розмови з батьками стосовно вибору професії, інтерв’ю з роботодавцем. Під час цих розмов діти міркують: які професії їм подобається, чого хочуть досягти тощо.

Щоб розуміти, чим живе світ, яка мотивація рухає вперед кращих економістів, дослідників, учителів у громадських діячів, педагог радить використовувати ресурс TED Talks.

А ще – привчає учнів перевіряти правдивість інформації. Зокрема, під час ознайомлення з темою «Засоби масової інформації» у 8 класі» розповідає про фейкові новини й інтернет-шахрайства. Для прикладу може запропонувати учням відкрити і прочитати на уроці тексти з інтернет-ресурсу All About Explorers. Ті читають, що під час знайомства Колумба з корінними мешканцями невідомого континенту аборигени «були схвильовані гаджетами, мобільними телефонами та настільними комп’ютерами» мандрівників. Після веселого сміху дітей учитель пояснює, що на сайті вміщено неправдиві біографії відомих дослідників і мандрівників. А сайт створений для того, щоб показати учням необхідність ретельної перевірки джерел інформації.

– Навчання вийшло зі стін шкіл – ми вчимося на онлайн-курсах, переглядаємо освітні YouTube-канали, блоги колег з різних країн. Саме тому я обрала для себе стратегію «навчання впродовж життя», – каже колегам Валентина Тумасова. – Звісно, змінитися за один день неможливо. Але ми маємо рухатися вперед, опановувати нові методики і не боятись експериментів.

газета «Освіта України» №34, 2017 р

Джерело: ПедПреса

dsq_thread_id:
6140411787
Tagged under