Знайомимо вас з особливими українськими словами, які варто знати та вживати у повсякденному спілкуванні. Яскраві лексеми поповнять словниковий запас та з легкістю замінять набридливий суржик.
Абищиця – річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. “Це така абищиця, що не варт і казати…”
Кебета – здібність, уміння, хист; розум. “Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю!”
Легіт – легкий приємний вітерець. “Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті як пух легенькі білі хмаринки…”
Мріти – ледве виднітися, бовваніти; ледве світитися; мерехтіти; світати. “На могилі кобзар сидить / Та на кобзі грає / Кругом його степ, як море / Широке, синіє / За могилою могила / А там — тілько мріє”
Нестелепа – неповоротка, незграбна людина. “Знав би той нестелепа, як стріляю. Поцілив би йому крізь вічко його кольчуги прямо в пупа! Ги-ги!”
Примилятися – поведінкою, розмовою, манерами намагатися подобатися кому-небудь, зваблювати когось; словами, вчинками піддобрюватися до кого-небудь з певною метою; підлещуватися. “Він крутився поміж своїми людьми, усміхався та примилявся до їх та нишком іноді казав кому щось…”
Розбруньковуватися – розтулятися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя). “Чудесний весняний день… Сонце… Ось-ось розбрунькнуться каштани… “
Сопух – сморід. “Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати…”
Тужавий – щільний, тугий, не м’який. “Іде неквапом, упевнений, що його ждуть, сповнений пихи й нахабства, ліниво переставляє чоботи, вминає тужавий сніг: ри-и-ип! ри-и-ип!”
Чвиря – негода, сльота. “А зима зовсім згнила, і шкульгає Різдво в мряку чвирі…”
Джерело: Газета
- dsq_thread_id:
- 5906960334
- dsq_needs_sync:
- 1
