• Українська
  • Русский

Монетизація субсидій: як “живі” гроші змусять українців економити

Що таке комунальні субсидії і як вони виплачуються?

Субсидії на комунальні послуги — адресна державна соціальна допомога. Гроші на них закладаються у законі про державний бюджет. У 2018 році на пільги та субсидії на комунальні послуги для населення планується витратити 71 млрд грн або 7,2% держбюджету.

За даними Держстату, у листопаді 2017 року субсидії отримували 6 631 670 сімей. Механізм їх виплати такий: з держбюджету кошти транзитом через місцевий бюджет переказуються на рахунки територіальних управлінь соціального захисту, далі — на рахунки житлово-комунальних підприємств.

Тобто отримувач грошової допомоги навіть не торкається цих грошей, а бачить їх у вигляді знижки у квитанції.

Хіба це не праює, навіщо монетизація?

Така система роздуває витрати на субсидії з державного бюджету. В її архітектурі закладені можливості для зловживання системою з боку усіх учасників: постачальників комунальних послуг, держави, споживачів.

Останніх вона не стимулює економити, що призаодить до ще більших витрат при кожному зростанні цін на газ або електроенергію.

Система субсидування складається з двох підсистем: нарахування та фінансування субсидій. Завдання першої — визначити, яких споживачів потрібно підтримати, другої — заплатити за частину їх споживання.

Споживачі нерідко намагаються обдурити систему на етапі нарахування, приховуючи рівень доходів членів родини. Недосконалі механізми нарахування субсидії дозволяють це робити.

Постачальники послуг зацікавлені надавати отримувачам субсидій більше послуг — тому що держава їм за це заплатить. Непрозорий механізм переказу субсидій створює простір для зловживань.

Однак і сама держава іноді просто не переказує субсидії, створюючи борги для місцевих ТКЕ.

Що робити?

Уряд та експерти вважають, що більш прозорою систему зробить монетизація. Це така схема фінансування субсидій, за якої споживач отримує кошти “живими” грошима на банківську картку або готівкою. У деяких районах українці саме так отримують субсидію на тверде паливо.

Зараз субсидія автоматично вираховується з повної вартості комунальних послуг. Монетизація передбачає, що сім’ї отримуватимуть з державного бюджету кошти, що покриватимуть частину їх витрат на комунальні послуги.

Однак вдосконалення потребує і система нарахування субсидій. Держава повинна краще розуміти, хто із споживачів справді потребує субсидії, і чи не є завищеними соціальні нормативи споживання.

Чи вирішить монетизація проблему шахрайства?

Субсидії в Україні не завжди отримують ті, кому вони справді необхідні. Часто люди свідомо отримують зарплату “в конвертах” і просять знижку на комунальні послуги. Так вони ховають від оподаткування свої доходи та отримують субсидії. Держава в цьому випадку програє двічі.

Тобто сама лише монетизація не вирішить проблему неплатежів. Потрібен ефективний механізм верифікації на рівні нарахування субсидій.

Для її проведення потрібно створити реєстр отримувачів субсидій. 14 березня Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову. Після створення реєстру повинна відбутися перевірка даних про доходи отримувачів субсидій.

Навіщо тоді потрібна монетизація субсидій?

Правильно здійснена монетизація зробить державну підтримку населення прозорою. Також вона може стимулювати людей до скорочення споживання ресурсів, а це зменшуватиме потребу в субсидіях.

За даними “Нафтогазу”, за дев’ять місяців 2017 року коштами субсидій за газ було сплачено 42,8 млрд грн. Експерти кажуть, що за умови правильної монетизації субсидій держбюджет зекономить десятки мільярдів гривень.

Крім того, зміна системи субсидій є однією з вимог України в рамках програм співпраці з її основними кредиторами — МВФ, Світовим банком, ЄС та ЄБРР.

Як відбуватиметься монетизація комунальних субсидій?

Уряд говорить про два етапи.

Перший етап почався 1 січня 2018 року. На цьому етапі на субсидії чекає монетизація на рівні підприємств ЖКГ. Кабмін відмовився від спільних протокольних рішень — з їх допомогою проводилися клірингові розрахунки між суб’єктами. Протокольні рішення замінили спеціальним реєстром, хоча незрозуміло, як це вирішить проблему, коли казначейство не переказує кошти.

За версією уряду, держава напряму виділятиме кошти підприємствам, які надають послуги, залежно від обсягів спожитих ресурсів. Отримані кошти підприємство зможе витратити тільки за цільовим призначенням — на оплату спожитих енергоносіїв. При цьому підприємства, які надають комунальні послуги, зможуть вільно обирати постачальника енергоносіїв.

Однак реалізувати цю схему не вийде. З квітня 2017 року уряд зобов’язав “Нафтогаз” постачати газ для населення за цінами, нижчими від ринкових. 28 березня Кабмін продовжив дію цієї норми до червня 2018 року. Тож поки ринок газу для населення у стані формування, анонсована перемога відкладається.

Другий етап передбачає монетизацію субсидій на рівні сімей. Тобто сім’ї отримуватимуть субсидії “живими” грошима і направлятимуть їх на оплату комунальних послуг. Стосовно цього етапу в уряду відсутнє детальне бачення.

Субсидія буде нараховуватися не за соціальними нормами, а за фактичним обсягом спожитих послуг. Саме на цьому етапі українці почнуть отримувати від держави “живі” кошти на оплату комунальних послуг.

А як будуть отримувати субсидії ОСББ?

З початку 2018 року набрали чинності зміни до постанови Кабміну. Вони зобов’язали комунальні підприємства, які хочуть отримувати субсидії від населення, відкрити спеціальні рахунки в органах казначейства.

ОСББ і ЖБК юридично не є суб’єктами господарювання і виконавцями житлово-комунальних послуг, тому цей порядок на них не поширився. Вони не змогли розпоряджатися субсидіями, які отримують жителі на утримання будинку.

Через це ОСББ та ЖКБ не мали підстав враховувати у розрахунках із співвласниками суми пільг та субсидій і з січня 2018 року почали формувати квитанції без їх урахування — на повну суму вартості комунальних послуг.

Представники ОСББ і ЖБК провели консультації з урядом, за результатами яких у законодавство були внесені зміни. Низку проблем вдалося вирішити.

Чи можна буде витратити виділені кошти на щось інше?

Поки що це питання відкрите. У листопаді 2017 року зекономлені сім’ями субсидійні гроші просто переказувалися на рахунки у банках або виплачувалися на пошті.

Тоді жодних обмежень щодо їх використання не було.

Розглядаються кілька варіантів. Перший — створення соціальних карток у державних банках з обмеженими можливостями використання. Отримані “живі” субсидії сім’ї зможуть переказувати лише на оплату комунальних послуг.

Другий варіант — дозволити використання “живих” субсидійних грошей на заходи з енергоефективності, як, наприклад “теплі” кредити.

Третій варіант — дозволити вільне використання грошей. Цей варіант найбільш простий, однак ризикований для держави через погану платіжну дисципліну населення. Зараз відсутні інструменти забезпечення платежів — пені і штрафи — за несвоєчасну оплату та дієва процедура судового стягнення боргів.

Впровадження спеціальних рахунків через технічні особливості вимагає часу, адже необхідно вносити зміни до регуляцій Національного банку України.

Коли можна буде отримати “живі” кошти?

Закон “Про житлово-комунальні послуги” вимагає запровадження монетизації до 1 січня 2019 року. Уряд обіцяє, що до кінця 2018 року сім’ї почнуть отримувати “живі” гроші. Однак є питання щодо ліквідності казначейства. Чи має держбюджет необхідний об’єм “живих” коштів для своєчасних розрахунків?

Уряд часто не оплачує субсидії, перекладаючи фінансовий тягар на ТКЕ та “Нафтогаз”. Кабмін закриває бюджетні дірки завдяки створенню боргів у цих компаніях. В останні роки борги Мінфіну за субсидіями переходять з року в рік, тому невідомо, чи впорається бюджет з таким фінансовим навантаженням.

Один дуже маленький нюанс. Попри те, що у нас широко використосвується термін ЖКП, держава не надає житлових послуг. Тому лишаються комунальні

ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА

dsq_needs_sync:
1
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *