• Українська
  • Русский

Дружина очільника ГУР МО України розповіла, коли дізналася про повномасштабне вторгнення росії

Сім’я начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова не перебуває вдома відтоді, як Росія розпочала повномасштабну війну. Про це розповіла його дружина Маріанна Буданова в опублікованому 1 жовтня інтерв’ю виданню Elle.

“Увечері 23 лютого чоловік сказав мені, що о 5.00 почнеться повномасштабне вторгнення. Ми зібралися і поїхали до нього на роботу, і з того часу ми перебуваємо не вдома. Сказати, що готувалися якось особливо, не можу: документи, телефони, комплект одягу на певний час. Із тим і поїхали. Уже ввечері я спостерігала за підготовкою перших груп спецпризначенців, які мали вирушити у Гостомель, за видачею зброї й амуніції. Усі перебували в очікуванні, о 24.00 хлопці їли гамбургери з McDonald’s. І були готові до бою”, – сказала вона.

Дружина начальника ГУР наголосила, що небезпека для сім’ї кожного військовослужбовця, особливо спецпризначенця, була завжди.

“А коли Кирило Олексійович став начальником ГУР Міноборони, то ці виклики й ризики лише зросли, як і відповідальність. Я добре пам’ятаю, як із початком повномасштабного вторгнення моє хвилювання помножилося в кілька разів уже не тільки за чоловіка, а й за всіх бійців, які перебувають під його командуванням, – зазначила Буданова. – Із 24 лютого ми постійно разом: 24 на 7. Раніше, коли він їздив в АТО, ми могли не бачитися і по три місяці, не спілкуватися тижнями, коли був на бойових завданнях. Ще тоді я навчилася контролювати емоції. Знаєте, людина – така істота, яка до всього звикає. Як психолог за освітою, можу підтвердити, що для виникнення звички потрібен 21 день, а для її закріплення в середньому – 60. Абсолютна правда, яку я перевірила особисто”.

Водночас у критичні моменти сім’я знаходить місце для гумору, і це допомагає впоратися, додала вона.

“Пам’ятаю, як в один з перших днів вторгнення увімкнувся сигнал повітряної тривоги, мене повалили на підлогу, зверху був Кирило Олексійович, а на ньому ще з десяток хлопців. І я кричу: “Господи, Боже мій, якщо мене не вб’є ракета, то ви точно задушите”, – розповіла Маріанна Буданова.

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *