• Українська
  • Русский

“COVID-19 залишиться назавжди, в Україні захворіє мільйон”: відомий інфекціоніст попередив про неминуче

Коронавірус накриватиме світ кількома хвилями, поки не використає свій потенціал і не інфікує 70% населення планети. Тож цілком імовірно, що друга хвиля, яку очікують восени, може бути менш агресивною, бо вірус не захоче вмирати разом зі своїм господарем – людиною – і намагатиметься послабити свою дію.

Однак точно відомо: COVID-19 тепер залишиться з нами назавжди. Як навчитися жити й не помирати з вірусом і скільки українців перебуває в зоні ризику інфікування – в інтерв’юOBOZREVATEL розповів лікар-інфекціоніст та колишній очільник Центру громадського здоров’я МОЗ Володимир Курпіта.

– Ваш колега Ігор Кузін вважає, що в Україні помірний перебіг коронавірусу. Погоджуєтеся?

– Україна перебуває на початковому етапі епідемії, однак оцінювати перебіг інфікувань складно, бо кількість тестувань у нас доволі низька, як порівняти з іншими країнами-сусідами. Однак можна стверджувати, що запроваджений у березні карантин дає хороший результат. Пікового зростання немає. Зменшилася навіть кількість респіраторних захворювань. Ситуація не погіршується.

З іншого боку, якщо аналізів робитимуть більше, як і планує МОЗ, то кількість підтверджених випадків зросте. Поки що ми залишаємося в зоні ризику. Найбільше мене турбує, як українці та влада пройдуть свята – Вербну неділя та Великдень, коли можуть зрости контакти хворих і здорових людей. Це здатне спричинити підйом захворюваності.

– Санітарний лікар Віктор Ляшко сказав, що українські лабораторії недозавантажені тестуванням і можуть робити їх до 30 тисяч на тиждень. Виходить, що й самих випадків, які потребують діагностування, вже не так і багато?

– Попит на тестування в суспільстві є. Але недозавантаженість лабораторій пов’язана не з відсутністю попиту, а з труднощами організаційного характеру. Є декілька проблемних сфер, на які варто звернути увагу. Перша – хто відбирає зразки для досліджень? Поки що сімейні лікарі не залучені до цього процесу, за нього відповідають мобільні бригади, які виїжджають за направленням медиків. На організацію їхньої роботи потрібен час.

Друге – чим відбирати та куди відбирати? Потрібні аплікатори, шпателі та пробірки, наразі їх наявність покладена на місцеву владу. Третє – це потужність самих лабораторій. Якщо подивитися на кількість тестувань, які здійснюються в різних областях, то виявиться, що десь їх дуже багато, а десь дуже мало. Система справді здатна забезпечити 30 тисяч досліджень на тиждень за умови налагодженої роботи. Досі зусилля влади були спрямовані на забезпечення тестами, тепер же слід братися за організацію самого процесу обстеження.

– Ігор Кузін ще говорить, що по вулицях в Україні не ходять тисячі інфікованих.

– В Україні вже більш як 2 тисячі інфікованих, але жодна система нагляду за коронавірусом в жодній країні світу (включно з Німеччиною та Кореєю, які ставляться за приклад) не виявляє 100% усіх випадків. Чутливість епідеміологічного нагляду в різних державах різна. Згідно з оцінками науковців із Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, кількість виявлених хворих із симптомами в нас становить 10% від загальної кількості потенційно заражених. На один виявлений випадок у нас може бути до 9 невиявлених.

– В Україні все ще можливий сценарій Італії, де померло 18 тисяч людей, чи все-таки будемо ближче до Німеччини, де загинуло 2,349 осіб?

– В Україні не буде жодного з цих варіантів, у нас буде український. Будь-який сценарій в кожній країні базується не лише на здатності вірусу поширюватися, а й на низці факторів. Перший – стан системи охорони здоров’я, яка здатна ізолювати або надавати допомогу. І тут ми програємо, ми маємо багато проблемних речей. Друге – устрій життя. На жаль, ми бідна держава, і українці не дуже сильно соціалізуються. У маленьких містах населення не ходить по барах і ресторанах, але це хороший чинник, бо уповільнюватиме поширення захворювання. Плюсом є карантин.

Важлива також політична ситуація в державі, особливо довіра до влади. Тут якраз актуальний приклад Італії, де за останні 10 років траплялися великі політичні зрушення, недовіра до дій уряду досить висока. Громадяни не прислухалися до його порад.

Третій момент – останнім часом говорилося про те, що універсальне покриття вакцинацією від БЦЖ може впливати на темпи поширення та розвиток епідемії. В Україні це охоплення складає 75-80%, такий показник нам теж у плюс. І найголовніше, Україна приходить в епідемію COVID-19 влітку, коли сонце та ультрафіолет скорочуватимуть її темпи. Якщо надалі тенденція вірусу в Україні йтиме до сповільнення – зможемо трохи видихнути.

– З початку першого зафіксованого випадку минуло майже півтора місяця. Про яку тенденцію можна говорити, якщо за цей час в Україні інфікувалися більш як дві тисячі осіб?

– Хворих виявляють із відставанням у 7-10 днів з моменту захворювання. Така ж тенденція зберігається і в Україні. Тобто нинішні виявлені пацієнти заразилися тиждень-два тому. Один хворий може інфікувати 2,5-3 людини. Кожен із 224 нинішніх інфікованих міг заразити щонайменше 2,5 людини. Це означає, що за 7-10 днів до лікарень може надійти 500-550 нових пацієнтів. За цей час вони інфікують ще 2,5 особи, а на виході будемо мати тисячу заражених. Тому з другої половини квітня кількість занедужалих, мабуть, збільшуватиметься, і медзаклади це відчують. Основне питання: як нинішній карантин та інші обмеження вплинуть на поширення COVID-19. Більш детальні прогнози можна буде робити перед Великоднем, за кілька днів після Вербної неділі.

– Скільки українців захворіє на піку?

– Під час першого спалаху може перехворіти до 5% населення, а це 1 мільйон, і здебільшого в містах. Загалом у зоні ризику перебуває 22 мільйони українців.

Із того одного мільйона, які можуть перехворіти, 5% (50 тисяч) можуть звернутися за допомогою. Але це неякісні прогнози. Я погоджуюсь із висновками Ольги Голубовської, що всього коронавірусом заразиться до 30 мільйонів українців, але це точно не трапиться під час першої хвилі. Процес буде розтягнутий у часі. Загалом буде кілька хвиль, які пройдуться по всій земній кулі. Люди зможуть побороти вірус, якщо 70% населення здобуде імунітет. Як ми це зробимо – перехворівши чи після вакцинації – побачимо.

Якщо ми говоримо, що під час першої хвилі, а це 40 днів, в Україні занедужає 1 мільйон осіб, то в пік захворюваності, який випаде на другу половину квітня, можемо мати до 1,5-2 тисячі звернень за медичною допомогою на добу.

– Медична система впорається із таким навантаженням, якщо взяти до уваги, що ми готувались заздалегідь.

– Немає жодної країни світу, де б система охорони здоров’я впоралася з таким викликом. Українські лікарі працюватимуть на межі, тому вкрай важливо наситити нашу медичну систему максимальними ресурсами зараз. Це і обладнання, і люди. Дуже важливо змінити самі стандарти. Зараз вірусом інфікуються медики, найчастіше не в опорних лікарнях. На жаль, вони не мають або відповідної настороженості, або можливості вберегти себе, використовуючи засоби індивідуального захисту. За звичкою у непрофільних лікарнях українські медики продовжують приймати пацієнтів без маски та окулярів, навіть якщо вони є в наявності. Це звичка, яку слід змінити. Не перконаний, що каральні методи тут допоможуть.

– Поширення COVID-19 у світі постійно пришвидшується. За останній тиждень занедужало вже більше як пів мільйона осіб. Про що це свідчить?

– Це природний перебіг епідемії, коли один хворий, якщо його не ізолюють, заражає двох людей. Це така математична прогресія, коли кожне наступне покоління інфікованих подвоюється. Якщо з часу зараження до проявів симптомів минає 5-6 днів, можна стверджувати, що за цей період популяція хворих теоретично може збільшуватися вдвічі. Таке масове зростання дійде до певного піка, водночас почнуть впливати профілактичні заходи (обмеження, карантин, зміна поведінки населення). Коли ми побачимо, що чисельність нових випадків зменшується, це означає, що перша хвиля починає спадати.

– Зараз світ вже досяг піка? Італія та Іспанія кажуть, що кількість пацієнтів зменшується, але у Франції, Великобританії та США їх поки що більшає.

– Спершу реєструється так зване плато, коли протягом тижня-півтора число нових випадків не зростає, потім воно починає знижуватися. Складно сказати, скільки часу на це потрібно.

– Навіть якщо у світі буде майже 10 мільйонів хворих, то говорити про колективний імунітет все-таки зарано?

– Звісно. Потрібно бути реалістами. Ми маємо справу з новим збудником, він не перший і не останній, з яким людство стикається загалом. Люди починають завойовувати нові ареали для проживання, а там можуть існувати куди загрозливіші віруси. Тому актуальними залишатимуться питання глобального потепління й зміни клімату. Необхідно переглянути глобальну систему безпеки, яка охоплюватиме й глобальне здоров’я, і реагування на глобальні небезпеки. Якщо ми навчимося це робити, то жертви від коронавірусу будуть не марними. Якщо висновків не зробимо, то наступна епідемія виявиться значно жахливішою. Наступний вірус буде куди агресивніший.

– В Україні заговорили про послаблення карантину на травень. Як це робити, щоб уникнути другої хвилі інфікування?

– Будь-які обмеження мають наслідки. З одного боку, зменшують кількість захворювань, а з іншого – їхня тривалість залежить від економічного стану та можливості людей дотримуватися цих обмежень. Карантин можуть зберігати в тих регіонах, де фіксуватимуть спалахи. Якщо епідемія не спалахне різко, то ключовим питанням щодо скасування карантину будуть економічні проблеми, але не медичні.

Поки що Кабмін не бачить можливостей щодо послаблення, воно обговорюватиметься після Великодніх свят. Це правильна політика.

– Чи є ризик, що після зняття карантину світ накриє друга хвиля епідемії?

– Вона буде. Потрібно навчитися жити в нових умовах, і глобальні подорожі можуть значно скоротитися. Вірус дуже швидко змінюється. Це жива істота, якій потрібне середовище існування – людина. Якщо збудник швидко вбиватиме свого господаря, то загине разом із ним. Йому це невигідно, тому в плані симптоматики вірус слабшатиме. Такі зміни будуть нам на користь, тому цілком ймовірно, що симптоматика другої хвилі буде менш жахливою, ніж є зараз

.З іншого боку, 80% випадків вже й зараз має легкий перебіг. Звісно, кожна смерть – це трагедія, але загальна статистика летальності не така вже й страшна. І це парадокс будь-якої епідемії. Думаю, надалі люди просто зосередяться на тих хворих, які мають найвищий ризик інфікування, і запропонують заходи саме для них. А для решти вони не будуть такими потужними.

– Тобто COVID-19 нікуди не дінеться від людей, але з часом стане менше агресивним, як-от ГРВІ чи грип штаму А та В.

– Загалом, так, але грип теж є агресивним, від нього теж помирають. Просто є вакцина, яка охоплює штами Н1N1. Якщо така вакцина буде створена проти нового вірусу – це теж буде одним із заходів боротьби.

– Американська розвідка переконана, що кількість смертей від вірусу в Китаї щонайменше 42 тисячі.

– Китай – авторитарна країна, а в таких країнах дуже легко маніпулювати цифрами. Їх складно перевірити, вони є утаємниченими, а будь-які спроби опублікувати їх завершуються репресіями. Тому я не виключаю правдивості висновків американців. Але не варто забувати й про політичний чинник – в США готуються до виборів, а КНР економічно є дуже потужною державою. Зазвичай якісь проблеми, з якими не можуть впоратися всередині країни, списують на зовнішнього ворога.

Обозреватель

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under